1. Порядок забезпечення інвалідів автомобілями регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 “Про Порядок забезпечення інвалідів автомобілями” (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавчому порядку.

Підставою для взяття на облік та забезпечення інвалідів автомобілями є заява, документи, зазначені у пункті 34 цього Порядку, та висновок обласної медико-соціальної експертної комісії про наявність в інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність  або відсутність протипоказань до керування ним залежно від умов забезпечення автомобілем, зазначених у пунктах 29-31 цього Порядку.

Облік інвалідів ведеться в розрізі таких категорій за окремою нумерацією:

1. інваліди з правом на першочергове забезпечення (п. 26 Порядку) – інваліди, які відповідно до ст.11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” належать до осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інвалідів війни з числа осіб, які брали безпосередньо участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем);

2. інваліди з правом на позачергове забезпечення (п. 25 Порядку):

- інваліди війни, інваліди ЧАЕС ІІ група, сім’ї з двома і більше інвалідами (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем);

- інваліди війни І групи по зору або без обох рук, інваліди ЧАЕС І групи (незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем);

3. інваліди з правом на забезпечення у порядку загальної черги (п. 27 Порядку) – інваліди загального захворювання, дитинства, діти-інваліди до 18 років, інваліди ЧАЕС ІІІ групи (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем).

Для забезпечення автомобілями діти-інваліди беруться на облік після досягнення ними п’ятирічного віку.

Поставка автотранспорту в область здійснюється відповідно до розподілу, затвердженому Міністерством соціальної політики України.

Протягом 2014-2016 років та січня-березня 2017 року для Хмельницької області автомобілі не надходили.

Відповідно до пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (зі змінами №1149 від 30.12.2015р.), інваліду, законному представнику недієздатного інваліда чи дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації.

За бажанням інвалідів структурні підрозділи соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування,  передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.

Такий автомобіль видається інваліду незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.

Відповідно до Закону України “Про гуманітарну допомогу”, підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.

Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання.

Відповідно до пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (зі змінами №803 від 07.10.2015р. та №1149 від 30.12.2015р.):

-         інваліду, законному представнику недієздатного інваліда чи дитини-інваліда за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи соціального захисту і користувався більше 10 років, за рішенням Мінсоцполітики;

-         після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів сімей, спадкоємців інвалідів передається їм у власність безоплатно за рішенням Мінсоцополітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228 “Про порядок виплати та розмір грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування” передбачено виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт та технічне обслуговування та на транспортне обслуговування.

Вищезазначені  компенсації виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення автомобілями.

Компенсації на бензин, ремонт  і технічне обслуговування автомобілів призначаються:

- інвалідам та дітям–інвалідам, які в установленому порядку забезпечені автомобілем;

- інвалідам та дітям-інвалідам, які мають право на забезпечення автомобілем, але не одержали його і користуються автомобілем, придбаним за власні кошти.

Компенсація на транспортне обслуговування призначається інвалідам та дітям-інвалідам, які перебувають на обліку  для безоплатного або пільгового забезпечення автомобілями.

Грошові компенсації на бензин, ремонт  і технічне обслуговування автомобілів виплачуються у розмірі 22% від прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, та на транспортне обслуговування – у розмірі 29% від прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність.

Компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік – у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення

Для отримання  вищезазначених компенсацій, інвалідам необхідно звернутися в районні та міські управління соціального захисту населення по місцю проживання.