Літаки ЗСУ станом на 2026 рік — це гібридний парк, у якому радянська спадщина поступово поступається місцем західним винищувачам. Основу бойової авіації складають F-16, Mirage 2000-5F, МіГ-29, Су-27, Су-25 і Су-24. Саме ця комбінація дозволяє Повітряним Силам виконувати завдання протиповітряної оборони, ударів по наземних цілях і підтримки військ.
Після 2022 року флот зазнав значних втрат, але отримав суттєве поповнення від союзників. F-16 стали головним багатоцільовим інструментом, а радянські машини продовжують працювати в умовах високої інтенсивності бойових дій. Розуміння реального складу і можливостей літаків ЗСУ допомагає оцінити, як Україна захищає своє небо.
Історичний контекст і трансформація парку
На момент здобуття незалежності Україна успадкувала один із найбільших парків бойової авіації в Європі. Протягом 1990–2010-х років кількість літаків різко скоротилася через брак фінансування і утилізацію. До лютого 2022 року в строю залишалося близько 100–120 боєздатних машин переважно типів МіГ-29, Су-27, Су-25 і Су-24.
Повномасштабне вторгнення змусило швидко адаптувати наявну техніку під нові умови. Українські фахівці інтегрували західні боєприпаси — AGM-88 HARM, JDAM, Storm Shadow/SCALP, AASM Hammer. Паралельно почалися поставки F-16 від Нідерландів, Данії, Норвегії та Бельгії, а також Mirage 2000-5F від Франції. Станом на літо 2026 року західні винищувачі вже формують ядро ударної та перехоплювальної авіації.
Основні типи бойових літаків у складі ЗСУ
Точна кількість машин постійно змінюється через втрати і нові надходження. Відкриті оцінки на 2026 рік дають таку приблизну картину:
| Тип літака | Орієнтовна кількість | Основне призначення | Походження |
|---|---|---|---|
| F-16AM/BM | 30+ | Багатоцільовий винищувач, ППО, удари | США / Європа |
| МіГ-29 | ~40–45 | Перехоплення, удари, SEAD | СРСР / модернізація |
| Су-27 | ~20–25 | ППО, супровід, дальні місії | СРСР / модернізація |
| Су-25 | ~15–20 | Штурмова підтримка військ | СРСР |
| Су-24М/МР | ~10–15 | Фронтовий бомбардувальник, розвідка | СРСР |
| Mirage 2000-5F | ~5–6 | Перехоплення, високоточні удари | Франція |
Дані узагальнено на основі відкритих військових оглядів 2025–2026 років (GlobalMilitary, Military Balance та українські джерела). Реальна кількість боєздатних машин завжди нижча за списочну через обслуговування і ремонт.
Роль західних винищувачів F-16 і Mirage
F-16 став головним надбанням Повітряних Сил. Літаки модифікації MLU несуть AIM-120 AMRAAM, AIM-9 Sidewinder, JDAM, GBU-39 і можуть працювати з AGM-88. Вони ефективно збивають крилаті ракети та дрони-камікадзе, а також завдають високоточних ударів по наземних цілях.
Mirage 2000-5F доповнюють флот ракетами MICA і високоточними бомбами AASM Hammer. Їхня поява дозволила розширити можливості з придушення ворожої ППО та ведення повітряного бою на середніх дистанціях.
У нашій практиці аналізу відкритих даних ми стикалися з випадками, коли саме зв’язка F-16 + західні боєприпаси дозволяла виконувати завдання, які раніше були майже неможливими для радянських машин.
Радянська спадщина: МіГ-29, Су-27, Су-25 і Су-24
МіГ-29 і Су-27 залишаються важливими. Багато з них пройшли модернізацію (МУ1, МУ2, С1М) і отримали можливість застосовувати західну зброю. Су-25 продовжує працювати як «літаюча артилерія» на малих висотах, а Су-24 — як носій крилатих ракет і розвідувальний літак.
Головна проблема радянського парку — відсутність серійного виробництва запчастин і неможливість швидкого поповнення. Кожна втрачена машина Су-27 фактично невідновлювана, бо жоден союзник не має аналогів для передачі.
Як змінилася тактика застосування авіації
До 2022 року українська авіація готувалася переважно до класичного повітряного бою. Війна змусила перейти до інших пріоритетів. Сьогодні більшість вильотів — це перехоплення дронів і крилатих ракет, придушення ППО (SEAD) і точкові удари з безпечної відстані.
Пілоти навчилися працювати в умовах потужної ворожої ППО, використовуючи малі висоти, рельєф місцевості та засоби РЕБ. F-16 і Mirage дозволили перейти від «виживання» до більш активних дій, хоча кількість машин усе ще обмежує масштаб операцій.
За моїм досвідом відстеження відкритих звітів, саме гнучкість тактики і швидка інтеграція західної зброї стали ключовим фактором збереження боєздатності авіації.
Поширені міфи про літаки ЗСУ
- «Західні літаки одразу змінять хід війни». Вони значно підсилили можливості, але їхня кількість і логістика поки не дозволяють домінувати в повітрі.
- «Радянські літаки вже непотрібні». МіГ-29 і Су-27 досі виконують значну частину завдань з ППО і ударів.
- «F-16 неможливо збити». Будь-який літак уразливий. Успіх залежить від тактики, розвідки і прикриття.
- «Україна має сотні бойових літаків». Реальна кількість боєздатних машин значно менша за списочну.
Питання, які найчастіше виникають
Скільки F-16 реально в строю?
Оцінки коливаються в межах 30–45 машин з урахуванням тих, що на обслуговуванні. Точна цифра змінюється.
Чи зможе Україна замінити всі радянські літаки?
У довгостроковій перспективі — так, за умови продовження поставок F-16, можливих Gripen і Rafale. У короткостроковій — ні.
Яка головна проблема авіації зараз?
Нестача пілотів високого рівня підготовки, обмежена кількість сучасних літаків і постійна загроза ударів по аеродромах.
Чи використовують літаки ЗСУ проти шахедів?
Так. F-16 і МіГ-29 регулярно залучають до перехоплення дронів і крилатих ракет.
Які перспективи до 2030 року?
За оптимістичними сценаріями Україна може отримати 70–100+ F-16 та інші західні типи, що кардинально змінить структуру парку.
Чек-лист ключових фактів про літаки ЗСУ
- Основу становлять F-16, МіГ-29, Су-27, Су-25, Су-24 і Mirage 2000-5F
- F-16 — головний багатоцільовий винищувач нового покоління в парку
- Радянські машини модернізовані під західну зброю
- Головні завдання — ППО, SEAD і високоточні удари
- Кількість боєздатних літаків обмежена і постійно змінюється
- Перспектива — повний перехід на західну техніку протягом 5–10 років
Літаки ЗСУ сьогодні — це не просто техніка. Це символ стійкості і здатності адаптуватися. Повітряні Сили продовжують воювати в умовах значної чисельної переваги противника, використовуючи кожен борт максимально ефективно. Подальший розвиток парку залежатиме від темпів поставок союзників і здатності України готувати нових пілотів.
