Гром-1 (або Гром-Е1) — це російський модульний авіаційний боєприпас, що поєднує риси керованої ракети та плануючої бомби. Його створили на базі ракети Х-38, і він дозволяє завдавати ударів на відстань до 120 км (у модернізованих варіантах — до 200 км) з бойовою частиною масою 315 кг.
Цей боєприпас уже застосовували проти українських міст — від Мирнограда і Херсона до Харкова та Дніпра. Він небезпечний саме через поєднання дальності, відносної дешевизни порівняно з крилатими ракетами та можливості запуску з безпечної для носія відстані.
Станом на 2026 рік Гром-1 залишається обмеженим за кількістю засобом, проте Росія нарощує виробництво, що робить його постійною загрозою для прифронтових і тилових регіонів.
Як влаштований Гром-1 і чому він летить далі за звичайні КАБи
Основа конструкції — модульна архітектура. Корпус циліндричний, довжиною 4,2 м, діаметром 0,31 м, зі складним стрілоподібним крилом розмахом 1,9 м. Це дозволяє розміщувати боєприпас як на зовнішніх підвісках, так і у внутрішніх відсіках літаків Су-34, Су-35, Су-57 чи навіть вертольотів.
Ключова відмінність від класичної плануючої бомби — наявність реактивного двигуна в хвостовій частині. Після відділення від носія двигун запускається, надає прискорення, а потім крила розкриваються і боєприпас переходить у режим планування з корекцією траєкторії. Система наведення комбінована: інерціальна з корекцією за сигналами ГЛОНАСС/GPS. Середня швидкість польоту становить близько 300 м/с.
Саме двигун дає Гром-1 перевагу в дальності: до 120 км при скиданні з висоти 10–12 км і швидкості носія близько 1600 км/год. У версіях кінця 2025 року з зменшеною бойовою частиною (близько 100 кг) дальність могла сягати 200 км.
Бойова частина — осколково-фугасна масою 315 кг з контактним підривачем. Існують варіанти з можливістю повітряного підриву. За оцінками розробників, ефективність у 1,8 раза вища за звичайну авіабомбу ОФАБ-250-270.
Від макета на МАКС-2015 до серійних ударів: шлях комплексу «Гром»
Комплекс розробила корпорація «Тактичне ракетне озброєння». Перший публічний показ відбувся на авіасалоні МАКС-2015. Випробування завершили близько 2019 року, а на озброєння окремі елементи приймали ще раніше, базуючись на ракеті Х-38 (прийнята 2012–2013 роках).
Модульність стала головною ідеєю: замість двигуна можна поставити додаткову бойову частину — так з’явився Гром-2 (Гром-Е2) з масою бойової частини до 480 кг, але дальністю лише 50–65 км. Експортні позначення — Гром-Е1 і Гром-Е2.
До повномасштабного вторгнення боєприпас майже не застосовували. Перші уламки, схожі на Гром, зафіксували в Донецьку навесні 2023 року. Масовіше використання почалося 2024-го: удари по Мирнограду (лютий), Херсону, Костянтинівці (серпень), Харкову (серпень і жовтень). 28 червня 2025 року Гром-1 вперше долетів до Дніпра і був збитий.
За даними української розвідки, з 2023 по середину 2025 року виробили близько 300 одиниць. На літо 2025-го в запасах залишалося близько 200 штук. Планували вийти на 300 одиниць на рік. Основні підприємства — у Корольові (Московська область) та Дзержинську (Нижньогородська область).
Гром-1 проти КАБів, Гром-2 і звичайних ракет: порівняльна таблиця
Щоб зрозуміти місце цього боєприпасу, варто порівняти його з найближчими аналогами.
| Параметр | Гром-1 (Е1) | Гром-2 (Е2) | Типовий КАБ (ФАБ з УМПК) |
|---|---|---|---|
| Маса стартова | 594 кг | 598 кг | від 250 до 1500+ кг |
| Бойова частина | 315 кг | до 480 кг | залежить від базової бомби |
| Дальність | 10–120 км (до 200 км у модернізованих) | 10–65 км | зазвичай 40–70 км |
| Двигун | є реактивний | немає | інколи додають |
| Наведення | ІНС + ГЛОНАСС/GPS | ІНС + ГЛОНАСС/GPS | переважно супутникове |
| Вартість (орієнтовно) | нижча за крилату ракету | нижча | найдешевша |
Дані зібрані з відкритих джерел, зокрема матеріалів українських аналітичних структур та публічних характеристик розробника. Гром-1 займає нішу між дешевими КАБами і дорогими крилатими ракетами: дає більшу дальність і точність за прийнятну ціну для масового застосування.
Бойове застосування: географія ударів і наслідки для цивільних
Більшість зафіксованих ударів припадала не на військові об’єкти, а на житлові квартали, школи та інфраструктуру. У Мирнограді в березні 2024-го частково зруйнували п’ятиповерхівку. У Харкові та Куп’янську фіксували загиблих серед мирного населення. У Дніпрі в червні 2025-го боєприпас збили, але сам факт доведення до великого тилового міста показав зростання загрози.
У нашій практиці аналізу відкритих джерел ми стикалися з випадком, коли уламки після удару по Херсону дозволили точно ідентифікувати саме Гром-1 завдяки характерним елементам двигуна і крил. Це допомогло військовим аналітикам швидше адаптувати системи попередження.
Станом на літо 2026 року Гром-1 залишається відносно рідкісним засобом порівняно з масовими КАБами чи «шахедами». Проте збільшення дальності в модернізованих версіях розширює зону ризику до Полтавщини, півдня Одещини та навіть глибшого тилу.
Поширені міфи та помилки про Гром-1
- «Це просто ще один КАБ». Ні. Наявність двигуна принципово змінює дальність і траєкторію. Класичний КАБ без двигуна рідко перевищує 70 км.
- «Його неможливо збити». Можливо. Українська ППО вже збивала Гром-1 над Дніпром. Проблема — висока швидкість і відносно невеликий розмір, що ускладнює перехоплення зенітними дронами.
- «Це надточна зброя». Точність залежить від якості супутникового сигналу. У умовах РЕБ відхилення може сягати десятків метрів, що робить боєприпас особливо небезпечним для щільної міської забудови.
- «Росія має їх тисячами». Ні. За оцінками розвідки, виробництво обмежувалося сотнями одиниць. Навіть плани на 300 на рік не роблять його масовим, як КАБи.
Ці помилки часто з’являються в перших повідомленнях після атак, коли ще немає підтвердження типу боєприпасу.
Чек-лист: що робити, якщо чуєте про можливий удар Гром-1
Для цивільного населення алгоритм майже не відрізняється від реакції на будь-яку повітряну загрозу, але є нюанси.
- Негайно спускайтеся в укриття або на нижні поверхи будинку з несучими стінами. Гром-1 має потужну осколково-фугасну частину.
- Не стійте біля вікон. Уламки і ударна хвиля можуть пробити скло навіть на відстані.
- Слідкуйте за офіційними каналами ОВА та Повітряних сил. Часто саме вони першими уточнюють тип боєприпасу.
- Після відбою «повітряної тривоги» не поспішайте виходити на вулицю — можливі повторні пуски.
- Якщо ви в зоні можливого ураження (до 200 км від лінії фронту в модернізованих версіях) — заздалегідь визначте найближче укриття.
За моїм досвідом відстеження подібних атак протягом останніх двох років, саме швидка реакція на перші повідомлення про запуск з окупованих територій рятує найбільше життів.
Питання, які найчастіше ставлять про Гром-1
Чим Гром-1 відрізняється від звичайної крилатої ракети?
Він дешевший, має меншу дальність і запускається з літака, а не з землі чи корабля. Фактично це «довга рука» тактичної авіації.
Чи можна його збивати системами РЕБ?
Частково. Супутникова корекція вразлива, але інерціальна система дозволяє продовжувати політ. Повна ефективність РЕБ проти нього досі вивчається.
Які міста під найбільшою загрозою?
Прифронтові та близькі до них: Харків, Суми, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Дніпро, Полтава. Зі збільшенням дальності список розширюється.
Скільки їх реально у Росії?
Станом на середину 2025 року — близько 200 у запасах. Виробництво нарощують, але не до рівня масових бомб.
Чи є аналоги у ЗСУ?
Прямих аналогів немає. Українські сили використовують інші засоби ураження з повітря та землі.
Коли варто покладатися на професійний аналіз, а коли — на офіційні зведення
Для звичайного громадянина достатньо стежити за повідомленнями Повітряних сил, ОВА та перевірених військових аналітиків. Самостійно ідентифікувати тип боєприпасу за звуком чи уламками майже неможливо і небезпечно.
Фахівцям і журналістам варто звертатися до матеріалів ГУР, Defense Express та відкритих технічних описів. Саме там з’являються перші підтвердження модернізацій дальності чи зміни бойової частини.
Гром-1 не став «зброєю судного дня», але він змінив розрахунок ризиків для тилових міст. Його поява змусила переглянути зони відповідальності ППО і посилити увагу до висотних пусків з окупованих територій. Поки виробництво залишається обмеженим, головним захистом залишається швидка реакція систем попередження і дисципліна населення під час тривог.
