Іскандер-К — це варіант російського оперативно-тактичного ракетного комплексу 9К720, створений спеціально для запуску крилатих ракет. На відміну від балістичного «Іскандер-М», ця модифікація несе ракети 9М728 (відома також як Р-500) і 9М729, які летять на наднизьких висотах, огинаючи рельєф місцевості і маневруючи протягом усього польоту. Дальність основних ракет сягає 500 кілометрів, а для окремих модифікацій — значно більше. Бойова частина важить 450–500 кілограмів і здатна завдавати серйозних руйнувань як точковим, так і площинним цілям.
Саме низьковисотний профіль польоту робить цю зброю особливо підступною. Ракета стартує з мобільної пускової установки на шасі 8×8, розгортає крила вже в повітрі й далі рухається майже паралельно землі на висоті від 6–7 метрів до кількох кілометрів. Турбореактивний двигун працює весь час, дозволяючи змінювати курс і ухилятися від засобів протиповітряної оборони. Для українців ця система стала одним із інструментів постійних нічних атак, коли ракети прилітають з території Росії, Білорусі чи окупованого Криму.
Комплекс Іскандер-К з’явився не випадково. Після розпаду СРСР російські конструктори шукали спосіб обійти обмеження Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Крилата ракета наземного базування з дальністю понад 500 кілометрів формально порушувала угоду, але саме це й стало однією з причин, чому США в 2019 році вийшли з ДРСМД. Сьогодні Іскандер-К існує як частина єдиної родини «Іскандерів» і активно застосовується у війні проти України.
Історія появи Іскандер-К
Розробка крилатих ракет для комплексу «Іскандер» стартувала наприкінці 1990-х у ДКБ «Новатор» у Єкатеринбурзі. Конструктори взяли за основу радянські напрацювання з ракет сімейства «Гранат» і «Калібр». Перший пуск ракети Р-500 (9М728) з пускової установки 9П78-1 відбувся 29 травня 2007 року на полігоні Капустин Яр. Офіційно на озброєння систему прийняли 2013 року.
Паралельно створювали далекобійніший варіант 9М729. Американська розвідка ще 2014–2016 роках фіксувала випробування цієї ракети і заявляла про порушення ДРСМД. Російська сторона спершу заперечувала, а потім демонструвала пускові установки з чотирма контейнерами під 9М729. Саме поява цієї ракети стала каталізатором краху договору. У 2017 році США підтвердили розгортання двох батальйонів із SSC-8 (так НАТО позначило 9М729).
Після 2022 року виробництво прискорилося. Росія інтегрувала нові модулі відстрілу хибних цілей, покращила електроніку і навіть запозичила окремі рішення з північнокорейських ракет. Станом на 2025–2026 роки комплекс став одним із основних засобів ударів по енергетиці, командних пунктах і містах України.
Технічні характеристики Іскандер-К
Основа комплексу — мобільна пускова установка, яка може нести дві крилаті ракети (або чотири у спеціальній модифікації під 9М729). Ракети стартують вертикально з транспортно-пускових контейнерів, після чого розкривають крила і переходять у горизонтальний політ.
Основні параметри 9М728 (Р-500):
- Довжина — приблизно 7,3–7,4 метра
- Стартова маса — близько 2300 кілограмів
- Маса бойової частини — 480–500 кг
- Дальність — до 500 км (окремі оцінки дають до 700 км)
- Висота польоту — від 6–7 метрів біля цілі до 6 км на маршовій ділянці
- Швидкість — дозвукова, близько 230–260 м/с (близько 900 км/год)
- Двигун — маршовий турбореактивний, працює весь час польоту
Ракета 9М729 довша — близько 7,94 метра. Її дальність оцінюють у 1500–2500 кілометрів залежно від модифікації. Саме ця версія потребує спеціальної пускової установки і вважається однією з причин, чому договір ДРСМД припинив існування.
Наведення поєднує інерціальну систему, супутникову навігацію ГЛОНАСС і систему кореляції з рельєфом місцевості (TERCOM). На кінцевій ділянці можливе використання оптико-електронної головки самонаведення. Ракета постійно коригує курс і може змінювати ціль уже в польоті.
Порівняння Іскандер-К та Іскандер-М
Щоб зрозуміти, наскільки різні ці дві «сестри» одного комплексу, варто поглянути на ключові відмінності. Нижче — стисла таблиця, яка допомагає швидко зорієнтуватися.
| Параметр | Іскандер-К (крилата) | Іскандер-М (балістична) |
|---|---|---|
| Тип траєкторії | Низьковисотна, майже горизонтальна | Квазібалістична з великою висотою |
| Швидкість | Дозвукова (~900 км/год) | Надзвукова / гіперзвукова на кінцевій ділянці |
| Висота польоту | 6–7 м біля цілі, до 6 км | До 50 км і вище |
| Двигун | Турбореактивний увесь політ | Твердопаливний на активній ділянці |
| Дальність основних ракет | 500 км (9М728), до 2500 км (9М729) | До 500 км |
| Складність перехоплення | Складна через низьку висоту і маневри | Дуже складна через швидкість і маневри |
Дані таблиці зібрані на основі відкритих джерел, зокрема матеріалів uk.wikipedia.org та аналізів українських військових експертів.
Цікаві факти про Іскандер-К
Ракета 9М728 і морський «Калібр» — близькі родичі. Вони походять від однієї радянської розробки і мають майже однакові габарити та зовнішній вигляд. Саме тому уламки часто плутають.
Під час польоту Іскандер-К видає характерний гул турбіни, який свідки порівнюють із гудінням реактивного літака. Балістичний «Іскандер-М» на кінцевій ділянці майже безшумний.
Після удару кратер від крилатої ракети зазвичай овальний, бо вона падає під гострим кутом. Від балістичної — майже круглий.
У 2025–2026 роках російські конструктори почали ставити на бойові частини додаткові контактні датчики, щоб ракета вибухала навіть при частковому пошкодженні.
Як Іскандер-К застосовують у війні проти України
З перших днів повномасштабного вторгнення крилаті ракети комплексу використовували для ударів по містах і критичній інфраструктурі. У березні 2022 року 9М728 фіксували під час атак на Київ. Пізніше ракети летіли на Миколаїв, Дніпро, Харків, Кривий Ріг, Одесу та інші міста.
Особливість застосування — комбіновані залпи. Росіяни часто запускають одночасно балістичні «Іскандер-М» і крилаті «Іскандер-К», щоб перевантажити систему протиповітряної оборони. Низьковисотні ракети складніше виявити радарами на далеких відстанях, особливо коли вони летять над лісами чи річковими долинами.
Станом на 2026 рік темпи застосування зросли. За даними української розвідки, Росія виробляє приблизно 10 крилатих ракет сімейства 9М728/9М729 щомісяця. Запаси оцінюють у межах 100–110 одиниць. Це значно менше, ніж балістичних ракет, тому «Іскандер-К» використовують вибірково — переважно по важливих об’єктах або в масованих атаках разом з «Калібрами» та Х-101.
Один із найбільш небезпечних моментів — те, що ракета може летіти на висоті кількох метрів над землею. Це майже унеможливлює раннє виявлення і дає захисникам лічені хвилини на реакцію.
Скільки таких ракет має Росія і що з виробництвом
До початку повномасштабної війни запас крилатих ракет до «Іскандера» був обмеженим — близько сотні одиниць обох типів. Виробництво йшло повільно. Після 2022 року росіяни різко наростили потужності. За оцінками Головного управління розвідки Міністерства оборони України, у 2026 році планується випустити до 100 крилатих ракет 9М728/9М729. Щомісячний темп тримається на рівні близько 10 одиниць.
Виробництво зосереджене на підприємствах у Єкатеринбурзі та суміжних заводах. Незважаючи на санкції, російський ВПК зміг налагодити імпорт верстатів і електроніки через треті країни. Це дозволило не лише підтримувати, а й збільшувати випуск.
Чим Іскандер-К відрізняється від «Калібру»
Багато хто вважає, що Іскандер-К — це просто наземна версія «Калібру». Насправді все складніше. Ракети 9М728 і 9М729 дійсно належать до того ж сімейства, що й морські 3М14. Але є важливі відмінності в системах запуску, програмному забезпеченні та можливостях маневрування.
Морський «Калібр» стартує з кораблів або підводних човнів і має більший запас палива в деяких модифікаціях. Наземний варіант оптимізований під мобільні пускові установки і повинен вміщатися в стандартні контейнери комплексу «Іскандер». Саме тому дальність 9М728 офіційно обмежена 500 кілометрами, хоча технічно її можна збільшити.
Для української протиповітряної оборони обидві ракети становлять схожу загрозу. Вони летять на низькій висоті, мають малу радіолокаційну помітність і можуть маневрувати. Різниця лише в тому, звідки їх запускають — з моря чи з суші.
Як розпізнати і що робити під час загрози
Крилата ракета Іскандер-К часто видає себе звуком. Якщо чути рівномірний гул, схожий на роботу турбіни літака, і об’єкт летить низько — це може бути саме вона. Балістична ракета на кінцевій ділянці майже не чутна до моменту вибуху.
Під час повітряної тривоги, особливо коли повідомляють про загрозу балістичних і крилатих ракет, найнадійніше — спуститися в укриття. Час підльоту з території Росії або Білорусі може становити від 5–7 до 15–20 хвилин залежно від місця запуску. Низьковисотні ракети дають ще менше часу на реакцію, бо їх пізніше виявляють.
Українські сили протиповітряної оборони навчилися збивати Іскандер-К. Системи Patriot, IRIS-T, NASAMS і навіть мобільні групи з ПЗРК показують високу ефективність проти дозвукових крилатих ракет. Головна проблема — масованість атак і комбінування з балістичними носіями, які відволікають увагу.
Виробництво цих ракет залишається вузьким місцем російського ВПК. Кожна збита 9М728 чи 9М729 — це відчутна втрата, яку неможливо швидко компенсувати. Саме тому українська ППО і далі працює над тим, щоб максимальна кількість таких ракет не досягала цілей.
