До повномасштабного вторгнення в Україні працювало близько 15 великих теплових електростанцій (ТЕС) із сумарною встановленою потужністю приблизно 27–30 ГВт. Вони забезпечували 35–40 % генерації електроенергії і відігравали ключову роль у маневруванні системи.
Станом на 2026 рік картина кардинально змінилася. Під контролем України залишаються лише 4–5 великих ТЕС, які працюють частково. Решта або зруйновані, або перебувають на окупованих територіях. Доступна потужність теплової генерації зменшилася до кількох гігаватів.
Стаття дає точну картину: скільки ТЕС було, скільки реально працює сьогодні, які станції збереглися, а які втрачені, і яку роль теплова генерація відіграє в енергосистемі країни зараз.
Скільки великих ТЕС було до 2022 року
Класичний перелік великих теплових електростанцій України включав 15 основних об’єктів. Найпотужніші з них — Запорізька, Вуглегірська (по 3600 МВт), Криворізька (близько 2820 МВт), Бурштинська і Придніпровська (по 2400 МВт). Загальна встановлена потужність теплових станцій становила близько 27,7 ГВт.
Ці станції працювали переважно на вугіллі, частина мала можливість переходу на газ. Вони забезпечували базове і маневрувальне навантаження, особливо взимку та в години пік.
Актуальний стан на 2026 рік: скільки реально працює
На початок і середину 2026 року під контролем України стабільно або частково працюють лише кілька станцій. Найчастіше згадуються Бурштинська, Ладижинська, Криворізька та Придніпровська. Іноді до цього переліку додають Добротвірську та Слов’янську, які працюють з обмеженнями.
Сумарна встановлена потужність станцій, що залишаються під контролем, становить близько 9–10 ГВт, але реальна доступна генерація значно нижча — кілька гігаватів. Причини — пошкодження обладнання, дефіцит палива та постійні ремонтні роботи.
| Назва ТЕС | Область | Потужність, МВт | Статус 2026 |
|---|---|---|---|
| Бурштинська | Івано-Франківська | 2300–2400 | Частково працює |
| Ладижинська | Вінницька | 1800 | Працює / частково |
| Криворізька | Дніпропетровська | 2820 | Частково працює |
| Придніпровська | Дніпропетровська | 2400 | Частково працює |
| Добротвірська | Львівська | 600 | Частково / пошкоджена |
| Зміївська | Харківська | 2175 | Зруйнована |
| Трипільська | Київська | 1800 | Зруйнована |
| Курахівська | Донецька | 1460–1960 | Зруйнована |
| Запорізька | Запорізька | 3600 | Окупована |
| Вуглегірська | Донецька | 3600 | Окупована |
Дані узагальнені на основі відкритих звітів і моніторингу стану енергосистеми станом на 2026 рік.
У нашій практиці аналізу енергетичних даних ми бачимо, що навіть «працюючі» станції рідко видають повну потужність. Найчастіше мова йде про кілька блоків із кількох можливих.
Зруйновані та окуповані станції
Серед повністю або майже повністю втрачених — Зміївська, Трипільська та Курахівська ТЕС. Значна частина потужностей на сході (Вуглегірська, Старобешівська, Луганська, Зуївська, Запорізька) перебуває на окупованих територіях і не бере участі в українській енергосистемі.
Втрати теплової генерації оцінюються в десятки гігаватів встановленої потужності. Це один із головних факторів, чому енергосистема стала значно більш залежною від атомної генерації, імпорту та відновлюваних джерел.
Роль ТЕС у енергосистемі сьогодні
До війни теплові станції були основним джерелом маневрової потужності. Вони швидко змінювали навантаження і балансували систему. Після втрати більшості ТЕС цю функцію частково взяли на себе гідроелектростанції, імпорт з Європи та обмежена кількість працюючих теплових блоків.
У 2026 році частка ТЕС у загальній генерації суттєво впала. Атомні станції дають основну базову потужність, відновлювані джерела зростають, а теплова генерація виконує допоміжну роль у пікові години.
Основні проблеми теплової генерації
- Пошкодження обладнання від масованих атак.
- Дефіцит вугілля відповідної якості.
- Тривалі ремонтні кампанії.
- Обмежена можливість швидкого відновлення через складність постачання обладнання.
- Висока вразливість до нових ударів.
Енергетики постійно проводять аварійно-відновлювальні роботи, але повне повернення довоєнних потужностей у короткій перспективі малоймовірне.
Порівняння з іншими видами генерації
На відміну від ТЕС, атомні станції (за винятком Запорізької АЕС) продовжують працювати і дають найбільшу частку електроенергії. Гідроелектростанції обмежені через руйнування Каховської ГЕС і сезонні фактори. Сонячна та вітрова генерація зростають, але не можуть повністю замінити маневрові потужності теплових станцій.
Саме тому збереження і відновлення хоча б частини ТЕС залишається критично важливим для стабільності системи.
Поширені помилки в оцінках
- «В Україні більше немає ТЕС». Ні. Кілька великих станцій продовжують працювати, хоч і з обмеженнями.
- «Усі ТЕС зруйновані повністю». Частина пошкоджена, частина окупована, але не всі знищені.
- «Теплова генерація вже не потрібна». Вона все ще важлива для балансування і покриття пікових навантажень.
- «Потужність ТЕС можна швидко відновити». Відновлення великих блоків — складний і тривалий процес.
FAQ: найчастіші запитання
Скільки ТЕС працює в Україні зараз?
Під контролем і з генерацією — приблизно 4–5 великих станцій, які працюють частково.
Яка загальна потужність працюючих ТЕС?
Встановлена потужність станцій під контролем — близько 9–10 ГВт, але реальна видача значно менша.
Чи можна швидко відновити зруйновані ТЕС?
Повне відновлення великих блоків займає роки і потребує значних ресурсів та обладнання.
Чим ТЕС відрізняються від ТЕЦ?
ТЕС виробляють переважно електроенергію. ТЕЦ одночасно виробляють електроенергію і тепло для міст.
Чи впливає стан ТЕС на графіки відключень?
Так. Обмежена маневрова потужність теплової генерації ускладнює балансування системи в пікові години.
Скільки ТЕС в Україні — питання, відповідь на яке змінюється з кожним роком війни. З 15 великих станцій під контролем і в роботі залишається лише частина. Теплова генерація більше не є основою енергосистеми, але її збереження і поступове відновлення залишаються одним із ключових завдань для стабільності електропостачання країни.
