Ракета Кинджал (індекс 9-С-7760, комплекс 9-А-7660, за класифікацією НАТО AS-24 Killjoy) — це російська аеробалістична ракета повітряного старту, створена на базі наземного оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-М». Вона здатна розвивати швидкість до 10–12 Махів і вражати цілі на відстані до 2000 км з урахуванням радіусу носія МіГ-31К. Офіційно представлена у 2018 році як гіперзвукова зброя нового покоління, вона з 2022 року активно застосовується у війні проти України.
Незважаючи на заяви про «незбиваність», практика бойового застосування показала, що ракета має квазібалістичну траєкторію з обмеженою маневреністю на термінальній ділянці. Це дозволяє сучасним системам ППО, зокрема Patriot, перехоплювати її. Станом на середину 2026 року виробництво комплексу призупинено через недостатню точність і перенаправлення ресурсів на інші типи ракет.
Для початківців важливо розуміти: це не класичний гіперзвуковий планер і не крилата ракета зі скрамджет-двигуном. Для досвідчених аналітиків ключовим залишається співвідношення заявлених характеристик і реальних результатів застосування, а також вплив електронної боротьби на точність наведення.
Від наземного «Іскандера» до повітряного старту: як народжувалася аеробалістична система
Основа ракети Кинджал — твердопаливна балістична ракета 9М723 комплексу «Іскандер-М». Конструктори Коломенського КБ машинобудування та корпорації «Тактичне ракетне озброєння» адаптували її для запуску з висоти 15–20 км і початкової швидкості носія близько 2 Махів. Це дало ракеті значний приріст енергії на старті й збільшило дальність порівняно з наземним варіантом.
Перші випробування відбулися у грудні 2017 року. На бойове чергування комплекс поставили з 1 грудня 2017-го на аеродромах Південного військового округу. Публічне розкриття відбулося 1 березня 2018 року у посланні президента Росії Федеральним зборам. Тоді систему назвали «неперевершеною» і здатною долати будь-які системи протиракетної оборони.
Модифікація для повітряного старту вимагала переробки хвостової частини, зменшення стабілізаторів і адаптації системи наведення під умови стратосфери. Носій — спеціально модернізований МіГ-31К — виконує роль першої ступені: піднімає ракету на висоту, розганяє її і забезпечує початковий імпульс. У перспективі планувалося інтегрувати комплекс на Ту-22М3М (до чотирьох ракет) і Су-57.
У нашій практиці аналізу відкритих джерел ми стикалися з випадком, коли порівняння фотографій 9М723 і 9-С-7760 чітко показувало майже ідентичну конструкцію корпусу з невеликими змінами в хвостовій секції. Це підтверджує, що Кинджал — це еволюція, а не принципово нова розробка.
Механізм польоту: чому швидкість Мах 10 не робить її невразливою
Після відділення від носія ракета вмикає твердопаливний двигун і швидко набирає швидкість. На висоті близько 20 км вона досягає заявлених 10–12 Махів. Траєкторія квазібалістична: ракета летить по дузі, але здатна виконувати маневри з перевантаженням до 20g на окремих ділянках.
Ключова особливість — відсутність гіперзвукового прямоточного двигуна (скрамджета). На відміну від справжніх гіперзвукових апаратів, таких як американський AGM-183 ARRW чи російський «Циркон», Кинджал не підтримує постійний гіперзвуковий політ у щільних шарах атмосфери з активним маневруванням. На термінальній ділянці швидкість знижується до 3–4 Махів, що відкриває вікно для перехоплення.
Система наведення комбінована: інерційна з корекцією за ГЛОНАСС на маршовій ділянці та активна радіолокаційна або оптична головка самонаведення на фіналі. Саме цей етап виявився вразливим до засобів радіоелектронної боротьби. Сучасні українські комплекси РЕБ здатні спотворювати супутникові сигнали, змушуючи ракету відхилятися від цілі на десятки й навіть сотні метрів.
Висока початкова швидкість скорочує час польоту до кількох хвилин. З типових точок запуску над російською територією до Києва ракета долітає приблизно за 3–8 хвилин залежно від маршруту. Це залишає обороні мінімум часу на реакцію, але не робить перехоплення неможливим.
Ключові технічні параметри комплексу 9-А-7660
Офіційні дані Росії обмежені, тому більшість характеристик базуються на відкритих оцінках аналітичних центрів і результатах бойового застосування. Нижче наведено узагальнені параметри, зібрані з кількох незалежних джерел.
| Параметр | Значення | Примітки |
|---|---|---|
| Стартова маса | 4300–4650 кг | Залежить від модифікації |
| Довжина | 7,2–8 м | Оцінка за фотографіями |
| Діаметр корпусу | 0,9–1,2 м | — |
| Маса бойової частини | 480–500 кг | Фугасна, проникаюча або ядерна (5–50 кт) |
| Максимальна швидкість | до 10–12 Махів | На висоті ~20 км |
| Дальність (з МіГ-31К) | ~2000 км | З урахуванням радіусу носія; власна дальність ракети ~460–500 км |
| Дальність (з Ту-22М3) | понад 3000 км | Оцінка |
| Система наведення | ІНС + ГЛОНАСС + термінальна ГСН | Можливість корекції в польоті |
| КВО (заявлена / реальна) | 1–10 м / 30+ м | За оцінками ГУР МО України |
Дані узагальнені за матеріалами відкритих аналітичних оглядів і оцінками українських розвідувальних структур. Важливо: російські джерела часто включають радіус дії літака-носія до заявленої дальності ракети, що створює враження більшої досяжності.
Бойова частина найчастіше проникаючого типу (аналог БеТАБ), призначена для ураження укріплених об’єктів — бункерів, складів, аеродромних споруд. Ядерний варіант залишається теоретичною можливістю і не застосовувався.
Бойове застосування в Україні: від перших ударів до масових атак і перехоплень
Перше заявлене застосування відбулося 18–19 березня 2022 року. Російське Міноборони заявило про знищення підземного складу боєприпасів у Делятині Івано-Франківської області. Пізніше супутникові знімки показали, що удар припав на інший об’єкт, а відео з «Орлан-10» виявилося фейковим.
Протягом 2022–2023 років ракети застосовували вибірково — переважно по об’єктах у глибокому тилу. Найбільша серія — 9 березня 2023 року, коли в одному ударі використали шість Кинджалів. Переломним моментом стало 4 травня 2023 року: система Patriot PAC-3 вперше збила ракету над Київщиною. Швидкість на момент перехоплення становила близько 3,6 Маха — значно нижче заявленої максимальної.
16 травня 2023 року українська ППО заявила про знищення всіх шести запущених Кинджалів. Подібні результати повторювалися у червні 2023-го. 2 січня 2024 року в масованій атаці застосували рекордні десять ракет — усі були перехоплені. Вартість цієї атаки оцінювалася приблизно в 150 мільйонів доларів лише за Кинджалами.
У 2025 році Росія провела модернізацію, додавши маневри на термінальній фазі. Це тимчасово знизило відсоток перехоплень з приблизно 37 % у серпні до 6 % у вересні. Проте українські сили швидко адаптувалися, посилюючи застосування РЕБ. За деякими оцінками, комплекси типу «Lima» змусили десятки ракет відхилитися від цілей.
За моїм досвідом відстеження відкритих звітів, найефективнішими були комбіновані атаки, де Кинджали застосовували разом із великою кількістю крилатих ракет і дронів для насичення системи ППО.
Поширені міфи про ракету Кинджал і реальність
Навколо комплексу сформувалася ціла система стереотипів, які потребують уточнення.
- «Кинджал — абсолютна гіперзвукова зброя, яку неможливо збити». Реальність: це аеробалістична ракета з квазібалістичною траєкторією. На фінальній ділянці вона сповільнюється, і сучасні ЗРК успішно її перехоплюють.
- «Швидкість 10–12 Махів тримається протягом усього польоту». Реальність: максимальна швидкість досягається на висоті, після чого знижується. Українські оператори фіксували швидкість близько 3,6 Маха в момент перехоплення.
- «Точність КВО 1 метр». Реальність: за оцінками ГУР МО України, відхилення часто становить 30 метрів і більше, що для звичайної бойової частини критично.
- «Ракета здатна вражати рухомі надводні цілі класу авіаносець». Реальність: теоретично система наведення це дозволяє, але в бойових умовах перевірено лише проти стаціонарних об’єктів.
- «Виробництво йде безперервно і у великих обсягах». Реальність: з квітня 2026 року серійне виробництво призупинено.
Ці міфи активно підтримувалися російською пропагандою, але бойовий досвід 2022–2026 років їх послідовно спростовував.
Порівняльна таблиця з іншими системами
Щоб зрозуміти місце Кинджала серед сучасних засобів ураження, варто порівняти його з близькими аналогами.
| Параметр | Кинджал (9-С-7760) | Іскандер-М (9М723) | Х-101 (крилата) |
|---|---|---|---|
| Тип | Аеробалістична | Балістична наземна | Крилата дозвукова |
| Швидкість макс. | 10–12 Махів | 6–7 Махів | ~0,8 Маха |
| Дальність | 2000–3000 км (з носієм) | ~500 км | до 5500 км |
| Маса БЧ | 480–500 кг | ~480 кг | ~400 кг |
| Час польоту (типовий) | 3–8 хв | кілька хвилин | години |
| Вразливість до ППО | Середня (на терміналі) | Висока | Висока (РЕБ + ЗРК) |
Кинджал виграє за швидкістю підльоту, але програє в точності й вартості одиниці. Крилаті ракети залишаються ефективнішими для масованих ударів по площах, а наземні балістичні — дешевшими у виробництві.
Стан виробництва та запаси станом на середину 2026 року
За даними ГУР МО України, з квітня 2026 року Росія призупинила серійне виробництво ракет Кинджал. Основна причина — низька точність. Відхилення від цілі в 30 метрів і більше робить застосування неефективним для більшості точкових об’єктів. Ракетне паливо та компоненти перенаправили на виробництво «Іскандерів», «Калібрів» і Х-101.
У 2024 році було замовлено 44 одиниці, у 2025-му — 144. Після призупинення запаси оцінюються приблизно в 100–300 ракет (залежно від джерела). Основні носії — близько 20–25 модернізованих МіГ-31К. Застосування з Ту-22М3 залишається обмеженим.
Вартість однієї ракети за різними оцінками становить від 4,5 до 10 мільйонів доларів. Це робить масоване застосування економічно невигідним порівняно з дронами чи крилатими ракетами.
Часті запитання про ракету Кинджал
Чи є Кинджал справжньою гіперзвуковою ракетою?
Ні. Це аеробалістична ракета, яка на певних ділянках досягає гіперзвукової швидкості, як і більшість балістичних ракет. Класичні гіперзвукові апарати мають іншу аеродинаміку і здатність до тривалого маневрування в атмосфері.
Скільки часу потрібно ракеті, щоб долетіти до Києва?
Залежно від точки запуску — від 3 до 8 хвилин. Типовий маршрут з району Саваслейки чи Тамбова займає близько 6–8 хвилин.
Чи можна збити Кинджал системами, які є в Україні?
Так. Patriot PAC-3 неодноразово підтверджував здатність до перехоплення. Додатково ефективними виявилися засоби РЕБ, які змушують ракету відхилятися від цілі.
Чому виробництво зупинили?
Через низьку точність і високу вартість. Ресурси перенаправили на ракети, які демонструють кращі результати в бойових умовах.
Чи загрожує Кинджал авіаносцям?
Теоретично так, але практичних підтверджень ураження рухомих морських цілей немає. Усі відомі випадки застосування — проти стаціонарних об’єктів на суші.
Що впливає на успіх перехоплення і коли загроза найвища
Ефективність протидії залежить від кількох факторів. Наявність сучасних ЗРК з протибалістичними можливостями (Patriot, SAMP/T) критично важлива. Не менш важливим є РЕБ: порушення супутникової навігації змушує ракету покладатися лише на інерційну систему, яка накопичує помилку.
Загроза максимальна під час масованих комбінованих атак, коли Кинджали запускають одночасно з десятками крилатих ракет і сотнями дронів. Це насичує канали наведення ППО і зменшує ймовірність перехоплення кожної окремої ракети. Одиночні пуски, навпаки, мають високі шанси бути збитими.
Для початківців головне правило: час реакції вимірюється хвилинами, тому системи попередження і автоматизоване управління ППО мають вирішальне значення. Для досвідчених операторів ключовим залишається аналіз траєкторії в реальному часі та координація між різними ешелонами оборони.
Станом на серпень 2026 року ракета Кинджал залишається інструментом обмеженого застосування. Її роль у російському арсеналі зменшилася, але потенціал для точкових ударів по добре захищених об’єктах зберігається, особливо якщо виробництво відновлять після доопрацювання системи наведення.
