Ракета Барс — українська крилата ракета-дрон, розроблена приватними підприємствами оборонно-промислового комплексу. Вона призначена для ураження військових і стратегічних об’єктів у глибокому тилу противника на відстані 700–800 км (у модифікації RS — до 1000 км).
Система належить до класу «ракет-дронів» або Middle Strike — гібрид між класичною крилатою ракетою та ударним безпілотником. Ключова перевага — можливість масового виробництва всередині України за відносно невисокою вартістю близько 500 тисяч доларів за одиницю.
Станом на 2026 рік ракети сімейства Барс уже здійснили тисячі пусків, включно з підтвердженими бойовими застосуваннями проти об’єктів у Криму та на території Росії.
Історія розробки та поява на озброєнні
Про існування ракети Барс публічно вперше заявив у квітні 2025 року тодішній міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін. Він згадав її серед інших вітчизняних розробок — «Пекло», «Паляниця» та «Рута».
Розробка велася приватними компаніями протягом 2024–2025 років. Назва виробника з міркувань безпеки не розголошується. Восени 2025 року Збройні сили України почали офіційно повідомляти про бойове застосування: удари по нафтових терміналах, аеродромах, радіолокаційних станціях і складах у Криму та на окупованих територіях.
У червні 2026 року на виставці Eurosatory в Парижі вперше публічно розкрили характеристики модифікації Барс RS. Пізніше того ж року Україна та Німеччина підписали угоду про спільне виробництво сімейства Барс.
Основні технічні параметри
Ракета побудована за класичною аеродинамічною схемою середньоплана. Розмах крила становить близько 2 метрів, є двоплощинне хвостове оперення. Малогабаритний реактивний двигун розташований зверху над фюзеляжем.
Базова версія має дальність приблизно 700–800 км. Модифікація RS отримала збільшений паливний бак (95 літрів), максимальну злітну масу 135 кг і бойову частину масою 22 кг. Існують варіанти зі злітною масою до 220 кг і бойовими частинами 60 або 105 кг.
Крейсерська швидкість — 400–450 км/год, максимальна — до 620 км/год. Система навігації дозволяє динамічно змінювати траєкторію для обходу зон протиповітряної оборони.
Загальна кількість пусків сімейства Барс станом на середину 2026 року сягнула близько 7 тисяч (включаючи випробування та бойове застосування).
Порівняння з іншими засобами ураження
| Система | Дальність | Орієнтовна вартість | Тип |
|---|---|---|---|
| Барс (базовий) | 700–800 км | ~500 тис. дол. | Ракета-дрон |
| Барс RS | до 1000 км | не розголошується | Модернізована ракета-дрон |
| Томагавк (США) | ~1600–2500 км | ~1,5–2 млн дол. | Класична крилата ракета |
| Паляниця / Пекло | середня | нижча | Українські аналоги |
Інформація базується на відкритих заявах виробників і аналітичних оглядах. Головна перевага Барса — можливість серійного виготовлення в Україні без критичної залежності від імпортних комплектуючих великого обсягу.
Бойове застосування та зафіксовані результати
Восени 2025 року зафіксовано комплексні удари з використанням Барсів разом із ракетами «Фламінго» та дронами «Лютий». Цілями ставали морські нафтові термінали, аеродроми, радіолокаційні станції ППО та нафтобази в Криму й на півдні.
У 2026 році повідомлялося про застосування в ударах по об’єктах у глибині території Росії, включаючи райони, пов’язані з Москвою. Масовість дозволяє запускати десятки одиниць одночасно, створюючи навантаження на систему ППО противника.
За моїм досвідом відстеження теми протягом року, саме можливість серійного виробництва стала ключовим фактором, який дозволив перейти від поодиноких пусків до регулярних масованих атак.
Поширені міфи та помилки в оцінках
- Міф про повну секретність характеристик. Хоча деталі довго залишалися закритими, на Eurosatory 2026 частину параметрів публічно розкрили.
- Переоцінка дальності без урахування траєкторії. Заявлена дальність залежить від профілю польоту та навантаження; реальна ефективна може бути меншою при активному маневруванні.
- Порівняння один-до-одного з Томагавком. Барс значно дешевший і легший, але має меншу бойову частину й іншу тактику застосування.
- Ігнорування адаптації противника. Зі зростанням застосування зростає і кількість засобів протидії, що вимагає постійної модернізації.
Ці помилки призводять до нереалістичних очікувань щодо можливостей системи.
Виробництво, економіка та перспективи
Ключова перевага — можливість масового виготовлення на території України. Це дозволяє Силам оборони отримувати зброю середньої дальності в обсягах, достатніх для регулярних операцій.
У липні 2026 року Україна та Німеччина підписали угоду про спільне виробництво сімейства Барс у рамках ініціативи Build with Ukraine. Це відкриває шлях до локалізації виробництва в Європі та подальшого масштабування.
Вартість близько 500 тисяч доларів за одиницю робить систему економічно вигідною порівняно з імпортними аналогами вартістю в мільйони доларів.
Чек-лист ключових фактів про ракету Барс
- Клас — крилата ракета-дрон середньої дальності.
- Дальність базової версії — 700–800 км, RS — до 1000 км.
- Бойова частина — від 22 кг і вище залежно від модифікації.
- Швидкість крейсерська 400–450 км/год, максимальна до 620 км/год.
- Виробник — приватні українські підприємства.
- Статус — на озброєнні, масові пуски підтверджені.
Для початківців у темі важливо розуміти різницю між класичними крилатими ракетами та гібридними «ракетами-дронами». Для фахівців цікаві питання масштабування виробництва та інтеграції з іншими засобами ураження.
Відповіді на часті запитання
Хто розробив ракету Барс? Приватні українські підприємства оборонно-промислового комплексу. Назва конкретної компанії не розголошується.
Яка підтверджена кількість пусків? Близько 7 тисяч станом на середину 2026 року (випробування + бойове застосування).
Чи є варіанти з більшою бойовою частиною? Так, заявлено варіанти з бойовими частинами 60 і 105 кг.
Чи спільно виробляється з іншими країнами? У 2026 році підписано угоду з Німеччиною про спільне виробництво.
Яка головна перевага над імпортними аналогами? Можливість серійного виготовлення в Україні та нижча вартість.
Ракета Барс стала одним із символів розвитку українського далекобійного озброєння. Її поява та швидке масштабування демонструють здатність приватного сектору створювати ефективні засоби ураження в умовах війни.
