Український бронеавтомобіль «Гюрза» від компанії UkrArmoTech став одним із найбільш затребуваних зразків легкої бронетехніки Сил оборони. Створений із урахуванням реального бойового досвіду, він поєднує високу мобільність шасі американського пікапа з рівнем захисту, що дозволяє екіпажу та десанту витримувати обстріли, підриви на мінах і атаки FPV-дронів.
Станом на 2026 рік машина пройшла кілька етапів модернізації — від базової Gyurza-01 до удосконаленої Gyurza-02 з елементами штучного інтелекту та спеціалізованої пікап-версії Gyurza-03. Її активно застосовують у штурмових, механізованих і прикордонних підрозділах для перевезення особового складу, евакуації поранених, доставки боєприпасів і вогневої підтримки.
Головна цінність «Гюрзи» полягає не лише в тактико-технічних характеристиках, а в здатності зберігати життя бійців у найскладніших умовах сучасної війни, де загрози змінюються щодня.
Походження назви та шлях від ідеї до серійного виробництва
Назва «Гюрза» відсилає до отруйної змії, відомої швидкістю реакції, прихованістю та смертельною ефективністю. Саме ці якості конструктори заклали в концепцію машини: бути непомітною на підході, швидко доставити десант і забезпечити йому захист у момент максимальної небезпеки.
Перші зразки з’явилися після початку повномасштабного вторгнення, коли українські підприємства почали активно адаптувати цивільні шасі під військові потреби. Компанія UkrArmoTech обрала за основу потужний американський пікап Dodge RAM 5500 з 6,7-літровим турбодизелем Cummins. Це рішення дозволило швидко розгорнути виробництво без очікування на повністю вітчизняні шасі.
У 2023–2024 роках базову модель Gyurza-01 почали постачати в підрозділи. Військові одразу оцінили простоту керування, близьку до цивільного пікапа, і надійність двигуна. Однак бойовий досвід швидко виявив потребу в посиленні захисту днища, збільшенні внутрішнього простору та кращій протидії дронам. Так народилася Gyurza-02 — вже на спеціалізованому шасі з незалежною підвіскою. У червні 2026 року Міністерство оборони офіційно кодифікувало удосконалену версію з програмним забезпеченням на основі штучного інтелекту, що відкрило шлях до серійних закупівель за державним коштом.
Паралельно з’явилася Gyurza-03 — бронепікап із окремим вантажним відсіком. Її створили саме за запитами фронтовиків: перевозити боєприпаси поруч із людьми виявилося надто небезпечним.
Механізми захисту: чому V-подібне днище і капсула рятують життя
Основа виживання екіпажу — подвійне V-подібне днище. Воно спрямовує енергію вибуху вбік і вгору, мінімізуючи ударну хвилю, що передається на салон. У базовій версії машина витримує підрив еквівалентом 6 кг тротилу (STANAG 4569 рівень 2a/2b). У Gyurza-02 цей показник зріс до 8 кг (рівень 3a/3b).
Балістичний захист забезпечує броня з легованої сталі класу STANAG 4569 Level 2–3. Вона зупиняє бронебійно-запалювальні кулі калібру 7,62×39 мм і 7,62×54 мм. Внутрішня поверхня капсули покрита арамідним протиосколковим підбоєм, який утримує осколки масою 1,1 г на швидкості понад 500 м/с. Балістичне скло багатошарове, з внутрішньою плівкою, що запобігає розльоту уламків.
Сидіння з амортизацією та п’ятиточковими ременями спеціально розраховані на поглинання енергії підриву. Саме ця комбінація дозволяє екіпажу залишатися неушкодженим навіть тоді, коли машину буквально підкидає в повітря.
Окрему увагу приділено протидії FPV-дронам. На сучасних зразках встановлюють бортові комплекси РЕБ у діапазоні 150–1030 МГц, сталеві протикумулятивні екрани та систему «FlyOff» для виявлення дронів на відстані понад 1,5 км. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли FPV-дрон на оптоволокні підлетів під днище «Гюрзи» на Донеччині: 12-тонна машина підскочила, але не перевернулася, екіпаж вийшов без поранень, а на Run-Flat шинах техніка змогла дістатися до пункту збору.
Система автоматичного пожежогасіння охоплює моторний відсік, десантне відділення і навіть колісні арки. Фільтровентиляційна установка захищає від хімічних загроз, а чотири панорамні камери з нічним режимом дають круговий огляд.
Модифікації у порівнянні: від базової до спеціалізованої
Різниця між версіями добре видно в таблиці.
| Параметр | Gyurza-01 | Gyurza-02 (удосконалена) | Gyurza-03 |
|---|---|---|---|
| Шасі | Dodge RAM 5500 | Спеціалізоване UAT | На базі 02 / адаптоване |
| Споряджена / повна маса | 10 / 12 т | 14 / 18 т | 13,3 / 15,6 т |
| Екіпаж + десант | 2 + 8–9 | 1 + 10 | 2 + 3 (кабіна) |
| Двигун | Cummins 6,7 л, 380 к.с. | Cummins 8,9 л, 400 к.с. | Cummins 6,7 л, ~385 к.с. |
| Кліренс | ~360 мм | 380 мм | 450 мм |
| Протимінний захист | 6 кг (STANAG 2) | 8 кг (STANAG 3) | 8 кг (STANAG 3) |
| Вантажопідйомність | до 2 т | 2,5 т | до 3 т |
| Особливості | Швидке виробництво | Незалежна підвіска, ШІ-опції | Окремий вантажний відсік |
Дані зведені за інформацією виробника UkrArmoTech та офіційних повідомлень Міністерства оборони України.
Gyurza-02 отримала незалежну підвіску на подвійних поперечних важелях, що суттєво покращило плавність ходу і прохідність. Запас ходу зріс до 1200 км, а максимальна швидкість залишається 110 км/год. Дистанційно керований бойовий модуль з кулеметом Browning M2 калібру 12,7 мм і боєкомплектом 300 патронів дозволяє вести вогонь без ризику для стрільця.
Gyurza-03 вирішує логістичну задачу: боєприпаси і вантаж ізольовані від людей. Модульна конструкція дозволяє встановлювати на платформу обладнання масою до 3 тонн — від РЛС до легких артилерійських систем.
Реальні бойові епізоди і відгуки екіпажів
На Сумському, Донецькому та інших напрямках «Гюрза» працює практично цілодобово. Екіпажі 225-го окремого штурмового полку, 100-ї механізованої бригади та підрозділів Держприкордонслужби регулярно діляться досвідом.
Водій з позивним «Лінкольн» відзначає: машина важка, але впевнено йде по болоту, якщо не зупинятися. Кулеметник «Кислий» порівнює її з великим пікапом — завантаження і висадка десанту швидші, ніж у багатьох інших бронеавтомобілях. У 100-й бригаді водій Анатолій прямо каже, що «Гюрза» не раз рятувала йому та побратимам життя під обстрілами.
Один із задокументованих випадків — підрив на замінованій дорозі, де в машині перебувало вісім осіб. Ударна хвиля майже не відчувалася всередині капсули завдяки V-днищу і амортизованим сидінням. Інший епізод — влучання кумулятивного заряду в лобове скло: спрацювала система пожежогасіння, екіпаж встиг евакуюватися без критичних втрат.
Додаткові екрани від FPV-дронів і гумові захисні елементи на критичних вузлах військові часто встановлюють самостійно вже після отримання техніки. Це свідчить про гнучкість конструкції і готовність виробника враховувати зворотний зв’язок з фронту.
Поширені помилки в оцінці можливостей і обслуговування
- Очікувати броню рівня основного бойового танка. «Гюрза» — це MRAP-клас, розрахований на захист від стрілецької зброї, осколків і мін середньої потужності. Від 125-мм снаряда чи сучасного ПТРК вона не врятує.
- Ігнорувати особливості шин. Run-Flat дозволяє проїхати до 40 км із пробитим колесом, але вужчі шини на базовій версії знижують прохідність у глибокому бруді порівняно з деякими конкурентами.
- Перевантажувати десантне відділення. У бойових умовах іноді перевозять до 15 осіб, але це критично впливає на керованість і ресурс підвіски.
- Нехтувати центральною підкачкою шин. На Gyurza-02 ця система дозволяє швидко змінювати тиск під різні типи ґрунту — від асфальту до піску.
- Вважати машину «незнищенною». Після важких підривів техніку часто відправляють на відновлення. Головне — екіпаж залишається живим.
За моїм досвідом аналізу відгуків із різних бригад, найбільше проблем виникає саме через неправильну експлуатацію, а не через конструкційні недоліки.
Питання, які найчастіше ставлять військові та аналітики
Чи можна встановити на «Гюрзу» інше озброєння, окрім 12,7-мм кулемета?
Так. Модульна платформа дозволяє монтувати дистанційно керовані бойові модулі з різним озброєнням, включаючи автоматичні гранатомети чи легкі ПТРК. Виробник пропонує власний бойовий модуль із автоматичним захопленням цілей.
Який реальний запас ходу в умовах фронту?
На шосе — до 1200 км, по бездоріжжю — близько 760–1000 км залежно від версії та режиму руху. Ємність паливних баків становить 250 + 100 літрів на сучасних моделях.
Наскільки складно обслуговувати машину в польових умовах?
Двигун Cummins і автоматична коробка Allison — перевірені вузли з широкою наявністю запчастин. Незалежна підвіска Gyurza-02 вимагає більш кваліфікованого обслуговування, але запасні частини уніфіковані.
Чи є цивільна версія?
Поки що машина орієнтована виключно на військові потреби. Після завершення активної фази війни можлива адаптація для силових структур і спеціальних служб.
Чек-лист: коли «Гюрза» — оптимальний вибір для підрозділу
- Потрібна машина для швидкого перекидання десанту на короткі та середні дистанції.
- Основні загрози — міни, FPV-дрони, стрілецька зброя і осколки.
- Важлива простота керування для водіїв із цивільним досвідом.
- Є потреба в вогневій підтримці з дистанційно керованого модуля.
- Планується робота в умовах, де важлива мобільність і запас ходу понад 800 км.
- Підрозділ готовий до встановлення додаткового захисту від дронів.
Якщо ж пріоритетом є важка броня або транспортування великої кількості особового складу на великі відстані, варто розглядати інші платформи — наприклад, «Козак-5» чи важчі MRAP.
Специфіка застосування в умовах 2026 року
Сучасна війна вимагає від легкої бронетехніки не лише захисту, а й інтеграції з цифровими системами. Удосконалена Gyurza-02 отримала програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту, яке допомагає в обробці даних з камер і сенсорів. Опціональний комплекс інтерактивного бачення здатен розпізнавати людину на відстані до 200 м у тепловізорі, автомобіль — до 400 м, а також виявляти зброю і міни.
У прифронтових зонах машина часто працює в парі з РЕБ-станціями і дронами-розвідниками. Її використовують для «човникових» рейсів — доставки піхоти, боєкомплекту і евакуації поранених. Високий кліренс Gyurza-03 і можливість долати брід глибиною 1,2 м роблять її особливо корисною в умовах розмоклого ґрунту весни та осені.
Регіональна специфіка теж відіграє роль. На відкритих ділянках Донбасу важливіше мати сильний РЕБ і дистанційний модуль. У лісистій місцевості Півночі — маневреність і низьку помітність. Саме тому виробник пропонує кілька конфігурацій однієї платформи.
Станом на середину 2026 року «Гюрза» вже не просто експериментальна машина, а серійний зразок, який регулярно поповнює парк Сил оборони. Її розвиток триває: кожен новий відгук з фронту стає підставою для чергової модернізації. У цьому й полягає головна перевага української оборонної промисловості — швидка реакція на реальні потреби війни.
