Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704-VIII, ухвалений 25 квітня 2019 року, закріплює українську як єдину державну мову та визначає обов’язкові правила її застосування в публічних сферах. Документ не поширюється на приватне спілкування та релігійні обряди, проте встановлює чіткі вимоги для органів влади, освіти, сфери послуг, медіа та цифрових ресурсів.
Станом на 2026 рік більшість норм закону діють у повному обсязі, працює інститут Уповноваженого із захисту державної мови, Національна комісія зі стандартів державної мови проводить іспити, а кількість звернень громадян свідчить про зростання правової обізнаності. Розуміння цих правил допомагає уникнути штрафів, захистити власні права та орієнтуватися в актуальних змінах законодавства.
Як формувалася мовна політика України: від незалежності до закону 2019 року
Конституція України 1996 року в статті 10 визначила українську єдиною державною мовою та поклала на державу обов’язок забезпечувати її всебічний розвиток. До 2012 року діяв закон УРСР «Про мови» 1989 року, який формально підтримував українську, але на практиці не зупинив наслідки радянської русифікації. У 2012 році було ухвалено закон «Про засади державної мовної політики» (так званий закон Ківалова-Колесніченка), який розширив права регіональних мов і фактично послабив позиції державної. Конституційний Суд визнав цей документ неконституційним у 2018 році.
Після Революції Гідності та початку російської агресії питання мовної безпеки набуло нового значення. Закон 2019 року став відповіддю на потребу в чіткому правовому механізмі. Конституційний Суд у рішенні № 1-р/2021 від 14 липня 2021 року підтвердив його відповідність Основному Закону. Документ ґрунтується на державотворчому самовизначенні української нації та розглядає статус державної мови як елемент конституційного ладу унітарної держави.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли підприємці з регіонів, де довго домінувала російська, сприймали нові вимоги як «раптові». Насправді закон лише завершив процес, розпочатий ще в 1990-х, і встановив зрозумілі правила гри для всіх публічних сфер.
Основні принципи та статус державної мови за законом
Стаття 1 закону встановлює: єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська. Її статус зумовлений державотворчим самовизначенням нації і є невіддільним елементом конституційного ладу. Порядок функціонування визначається виключно законом. Умисне спотворення державної мови в офіційних документах із порушенням правописних норм тягне відповідальність.
Закон регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя на всій території України. При цьому він гарантує вільний розвиток мов корінних народів і національних меншин у межах, визначених окремими нормами. Приватне спілкування та релігійні обряди залишаються поза сферою регулювання. Українська виконує роль мови міжетнічного спілкування та сприяє національній єдності.
Ключовий принцип: держава забезпечує умови для вивчення української, а кожен громадянин зобов’язаний нею володіти. Це не декларація, а юридичний обов’язок, підкріплений системою освіти та іспитів.
Обов’язки громадян і вимоги до посадовців: хто складає іспит
Кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою. Держава організовує безкоштовні курси для дорослих і забезпечує вивчення мови на всіх рівнях освіти. Для осіб, які набувають громадянство, потрібне підтвердження відповідного рівня володіння. Існують обмежені винятки для осіб із заслугами перед Україною або в окремих випадках державного інтересу, проте навіть тоді передбачено зобов’язання скласти іспит протягом двох років.
Стаття 9 визначає коло осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. До цього переліку входять Президент, члени Кабінету Міністрів, народні депутати, державні службовці, судді, прокурори, адвокати, нотаріуси, керівники закладів освіти всіх форм власності, педагогічні та науково-педагогічні працівники, медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я, окремі категорії військовослужбовців і правоохоронців. Вимоги щодо рівня встановлює Національна комісія зі стандартів державної мови з урахуванням шкали CEFR (рівні A, B, C).
Іспит проводиться в комп’ютерному форматі. Для більшості посад потрібен середній або вільний рівень. У 2025 році лише іспит для виконання службових обов’язків склали понад 47 тисяч осіб. Сертифікат підтверджує рівень і видається Комісією. Без нього неможливо обійняти або продовжити певні посади.
Де саме обов’язкова українська: освіта, послуги, медіа та цифровий простір
У сфері освіти мовою навчального процесу в державних і комунальних закладах є державна. Для корінних народів і національних меншин передбачені класи з навчанням мовою меншини паралельно з українською (з певними перехідними періодами). Зовнішнє незалежне оцінювання та вступні іспити проводяться українською (крім іноземних мов). У закладах вищої освіти допускається викладання окремих дисциплін англійською або іншими офіційними мовами ЄС.
Стаття 30 чітко регулює сферу обслуговування споживачів. Мовою обслуговування є державна. Підприємства, ФОП та інші суб’єкти господарювання всіх форм власності зобов’язані починати спілкування з клієнтом українською. Інформація про товари та послуги (цінники, меню, інструкції, інтернет-магазини) надається державною мовою і може дублюватися іншими. Перехід на іншу мову можливий лише на пряме прохання клієнта. Самостійний перехід працівника на російську після того, як він почув її від відвідувача, є порушенням.
У цифровому просторі інтернет-представництва українських суб’єктів господарювання повинні мати основну версію українською, яка завантажується за замовчуванням. Мобільні застосунки та користувацькі інтерфейси товарів, що продаються в Україні, також потребують україномовної версії. У медіа діють квоти та вимоги щодо україномовного контенту, а друковані видання зобов’язані забезпечувати україномовні версії.
| Сфера | Основна вимога | Особливості / винятки |
|---|---|---|
| Органи влади та місцеве самоврядування | Робоча мова — українська | Документи, засідання, листування |
| Освіта | Мова навчального процесу — державна | Класи меншин, окремі дисципліни мовами ЄС |
| Обслуговування споживачів | Початок спілкування українською | Інша мова — лише на прохання клієнта |
| Інтернет і застосунки | Основна версія українською | Дублювання іншими мовами дозволене |
| Медіа та реклама | Квоти та обов’язкові україномовні версії | Винятки для корінних народів і наукових видань |
Дані узагальнено на основі тексту закону та роз’яснень Уповноваженого із захисту державної мови.
Типові помилки та міфи, які заважають правильному застосуванню
- Міф: закон забороняє говорити російською взагалі. Ні. Приватне спілкування, релігійні обряди та використання мов меншин у встановлених межах залишаються вільними. Обмеження стосуються лише публічних сфер, визначених законом.
- Помилка бізнесу: «якщо клієнт заговорив російською — можна відповідати так само». Це порушення. Обслуговування починається українською. Інша мова можлива лише за ініціативою споживача.
- Міф: штрафи стосуються лише великих компаній. Відповідальність несуть і ФОП, і невеликі заклади. Найчастіше фіксують порушення на сайтах, у рекламі та в обслуговуванні.
- Помилка: «в інтернеті можна обійтися англійською». Для суб’єктів, зареєстрованих в Україні або які продають товари/послуги в Україні, українська версія обов’язкова і має бути основною.
- Міф: закон дискримінує національні меншини. Документ передбачає механізми захисту мов корінних народів і меншин, узгоджені з європейськими стандартами (з урахуванням вилучення російської з переліку мов Хартії у 2026 році).
Такі помилки виникають через поверхневе знайомство з текстом. Ретельне читання статей 1, 9, 27 і 30 усуває більшість непорозумінь.
Механізми захисту: Уповноважений, штрафи та реальна статистика звернень
Уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) здійснює моніторинг, розглядає скарги, проводить заходи державного контролю та накладає адміністративні стягнення. Секретаріат приймає звернення громадян через електронну форму або поштою.
Станом на 2026 рік штрафи за перше порушення становлять від 3400 до 5100 грн (або попередження), за повторне протягом року — від 8500 до 11 900 грн. У Верховній Раді розглядаються законопроєкти про суттєве підвищення санкцій, зокрема для системних порушників і за публічне відтворення музики мовою держави-агресора (пропозиції сягають 170 тисяч грн за третє порушення).
За 2025 рік до офісу Уповноваженого надійшло 2888 звернень. У першому півріччі 2026 року — понад 1500. Найбільше скарг надходить із Києва, Одеської, Харківської та Дніпропетровської областей. Лідери порушень: вебсайти та інтернет-представництва, реклама й вивіски, сфера обслуговування. Близько 70 % звернень стосуються саме цих напрямів. Частина скарг вирішується шляхом усунення порушення без штрафу.
За спостереженнями фахівців, зростання кількості звернень відображає не лише порушення, а й підвищення обізнаності громадян про свої мовні права.
Чек-лист для самоперевірки дотримання вимог
- Чи починаєте ви (або ваші працівники) обслуговування клієнтів українською мовою за замовчуванням?
- Чи мають усі цінники, меню, інструкції та інформація про товари/послуги україномовну версію?
- Чи завантажується українська версія вашого сайту або застосунку за замовчуванням для користувачів з України?
- Чи підтвердили рівень володіння державною мовою особи, які обіймають посади зі статті 9 закону?
- Чи є у закладах освіти умови для вивчення української та чи дотримуються вимог до мови навчального процесу?
- Чи дублюється україномовна інформація іншими мовами без зменшення її обсягу?
- Чи знаєте ви, куди звертатися зі скаргою у разі порушення ваших прав (сайт Уповноваженого)?
Пройдіть цей список раз на квартал. Він допомагає виявити ризики до того, як надійде скарга або прийде перевірка.
FAQ: відповіді на питання початківців і досвідчених користувачів
Чи можна в приватному бізнесі використовувати російську в робочому спілкуванні між співробітниками?
Так, якщо це не публічне обслуговування клієнтів і не офіційне діловодство державної чи комунальної установи. Робоче спілкування всередині приватної компанії не регулюється законом так жорстко, як комунікація зі споживачами.
Що робити, якщо працівник відмовляється говорити українською з клієнтом?
Це порушення статті 30. Клієнт має право вимагати обслуговування державною мовою. Можна звернутися до керівництва закладу, а за відсутності реакції — подати скаргу Уповноваженому.
Чи потрібен сертифікат про володіння мовою звичайному громадянину?
Ні. Сертифікат обов’язковий для осіб, які обіймають або претендують на посади, перелічені в статті 9, а також для набуття громадянства.
Як перевірити, чи відповідає сайт вимогам?
Основна версія має бути українською і завантажуватися за замовчуванням. Обсяг і зміст україномовної версії не можуть бути меншими, ніж іншомовних.
Чи поширюється закон на тимчасово окуповані території?
Закон діє на всій території України. Держава зберігає зобов’язання сприяти оволодінню державною мовою і на цих територіях у межах можливого.
Що змінюється у 2026 році та куди рухається мовна політика
У червні 2026 року Президент підписав закон, який виключив російську мову з переліку мов, щодо яких Україна застосовує положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Це рішення підкреслює, що мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов меншин.
Національна комісія зі стандартів державної мови продовжує роботу над стандартами, зокрема затвердженням Українського правопису як офіційного стандарту. У Раді розглядаються законопроєкти про розширення кола осіб, зобов’язаних володіти державною мовою, підвищення штрафів і посилення вимог до освітнього середовища (у тому числі позаурочного спілкування). Окремо діє закон про застосування англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування.
Мовна політика рухається в бік чіткішого розмежування: українська — як мова держави та публічної сфери, мови меншин — у межах, визначених законом і європейськими зобов’язаннями (з урахуванням нових реалій). Для громадян і бізнесу це означає необхідність системного, а не ситуативного дотримання правил. Ті, хто вже вибудував внутрішні процеси відповідно до закону, отримують перевагу в стабільності та довірі споживачів.
