УПЦ і ПЦУ — це дві різні православні церкви, які діють в Україні. Вони мають спільне віровчення, однакові таїнства і шанують тих самих святих, але кардинально відрізняються канонічним статусом, ступенем незалежності та ставленням до зовнішніх церковних центрів.
Православна Церква України (ПЦУ) — автокефальна помісна церква, яка отримала Томос про незалежність від Вселенського Патріархату Константинополя у січні 2019 року. Українська Православна Церква (УПЦ) історично була частиною Московського патріархату і навіть після заяв про самостійність 2022 року зберігає з ним канонічні зв’язки, згідно з висновками державних експертиз.
Саме в цьому — головна різниця. Одна церква повністю незалежна і визнана кількома світовими патріархатами, друга залишається в орбіті Російської православної церкви.
Канонічний статус і визнання
ПЦУ утворилася 15 грудня 2018 року на Об’єднавчому соборі. До неї увійшли Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква та частина громад колишньої УПЦ МП. 6 січня 2019 року митрополит Епіфаній отримав Томос від патріарха Варфоломія. Цей документ закріпив автокефалію — повну самостійність у внутрішніх справах, право обирати предстоятеля, варити миро і вирішувати всі питання без зовнішнього втручання.
УПЦ отримала грамоту про автономію від Московського патріархату ще 1990 року. Після повномасштабного вторгнення Росії у травні 2022-го вона провела собор і заявила про «повну незалежність». Однак Державна служба України з етнополітики та свободи совісті після релігієзнавчої експертизи дійшла висновку, що церковно-канонічний зв’язок із РПЦ не розірвано. Тому в православному світі УПЦ не фігурує як окрема помісна церква.
ПЦУ визнали Вселенський, Александрійський, Кіпрський та Елладський патріархати. УПЦ визнається переважно в межах Московського патріархату та церков, які його підтримують.
Предстоятелі, мова і календар
Предстоятель ПЦУ — митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Предстоятель УПЦ — митрополит Онуфрій. Обидва мають титул «митрополит Київський», але канонічне визнання цього титулу різне.
У ПЦУ богослужіння переважно українською мовою. Церква перейшла на новоюліанський календар для нерухомих свят, тож Різдво святкують 25 грудня. УПЦ зберігає традиційніший підхід: більше церковнослов’янської мови і юліанський календар (Різдво 7 січня).
Обидві церкви здійснюють ті самі таїнства — хрещення, вінчання, сповідь, причастя. Для більшості вірян різниця відчувається саме в мові служби, датах свят і ставленні до питання незалежності від Москви.
Ключові відмінності у порівнянні
Щоб різниця була максимально зрозумілою, варто зіставити головні параметри.
- Статус. ПЦУ — автокефальна помісна церква. УПЦ — самоврядна структура з історичними зв’язками з РПЦ.
- Документ про незалежність. ПЦУ має Томос 2019 року. УПЦ має грамоту 1990 року і рішення собору 2022-го.
- Визнання. ПЦУ визнана кількома світовими патріархатами. УПЦ — переважно в російській церковній орбіті.
- Календар і мова. ПЦУ — новоюліанський календар і українська мова. УПЦ — юліанський і більше церковнослов’янської.
- Динаміка. З 2022 року тисячі громад перейшли з УПЦ до ПЦУ.
Ці пункти допомагають швидко зорієнтуватися в суті питання.
Що відбувається зараз
Після 2022 року процес переходів громад з УПЦ до ПЦУ значно прискорився. Рішення про зміну юрисдикції ухвалюють самі парафії на зборах. Держава створила правові механізми для таких переходів і запровадила обмеження щодо організацій, пов’язаних із Російською православною церквою.
Обидві церкви продовжують діяти. Віряни обирають, куди ходити, виходячи з власних переконань, мови богослужінь, ставлення до канонічного статусу та позиції церкви щодо війни.
Різниця між УПЦ і ПЦУ — не в догматах і не в таїнствах. Вона полягає в канонічній незалежності, міжнародному визнанні та ступені свободи від зовнішнього впливу. ПЦУ — автокефальна церква з Томосом. УПЦ — структура, яка, попри заяви про самостійність, зберігає історичні та канонічні зв’язки з Московським патріархатом. Саме це визначає їхнє місце в сучасному українському і світовому православ’ї.
