БРІКС перетворився на потужну платформу, яка об’єднує країни з різними культурами, економіками та амбіціями, але спільним прагненням до більш справедливого світового порядку. Цей альянс, що виник як неформальний клуб інвесторів, сьогодні впливає на глобальну торгівлю, фінанси та політику, представляючи майже половину населення планети та значну частину світового ВВП.
БРІКС — це динамічне об’єднання, яке пропонує альтернативу традиційним західним інституціям, акцентуючи на співпраці між країнами, що розвиваються. Його члени координують зусилля в економіці, безпеці та культурному обміні, створюючи механізми, які посилюють їхню стійкість у багатополярному світі.
Історія створення та еволюція альянсу
Концепція БРІКС зародилася в 2001 році, коли економіст Goldman Sachs Джим О’Нілл увів акронім BRIC для позначення Бразилії, Росії, Індії та Китаю як перспективних ринків, що можуть перевершити розвинені економіки. Перша зустріч міністрів закордонних справ відбулася в 2006 році на полях Генасамблеї ООН, а формальний саміт — у 2009 році в Єкатеринбурзі. Південна Африка приєдналася в 2010 році, перетворивши BRIC на БРІКС.
З неформального форуму альянс еволюціонував у структуровану платформу з регулярними самітами. Ключовим моментом стало розширення в 2024–2025 роках: повноправними членами стали Єгипет, Ефіопія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати та Індонезія. Саудівська Аравія розглядає участь, а низка країн набула статусу партнерів, серед яких Білорусь, Болівія, Казахстан, Куба та інші.
Ця еволюція відображає прагнення до ширшого представництва Глобального Півдня. На саміті в Ріо-де-Жанейро 2025 року акцент зробили на інклюзивності, стійкості та інноваціях, підготувавши ґрунт для головування Індії в 2026 році під гаслом «Building for Resilience, Innovation, Cooperation and Sustainability».
Сучасний склад та ключові гравці
Сьогодні БРІКС налічує 10–11 повноправних членів залежно від остаточного статусу Саудівської Аравії. Кожна країна приносить унікальні сильні сторони:
- Китай — економічний локомотив з потужним промисловим потенціалом.
- Індія — демографічний гігант з швидкозростаючим технологічним сектором.
- Росія — багата на ресурси, ключовий гравець в енергетиці.
- Бразилія — лідер у сільському господарстві та біоенергетиці.
- Південна Африка — представник африканського континенту з досвідом регіонального лідерства.
Нові члени, такі як Іран, ОАЕ та Індонезія, додають нафтові ресурси, фінансову експертизу та азійський динамізм. Це робить альянс більш різноманітним і впливовим у виробництві товарів, енергетиці та торгівлі.
Економічна потужність та ініціативи
БРІКС охоплює понад 40% світового ВВП за паритетом купівельної спроможності, близько 49,5% населення та значну частку торгівлі. Члени коордують політику для посилення економічної стійкості.
Центральним інститутом став Новий банк розвитку (NDB), заснований у 2015 році. За десять років він затвердив проекти на суму близько 40 мільярдів доларів, фокусуючись на інфраструктурі, чистій енергії, транспорті та водопостачанні. Банк фінансує ініціативи в місцевих валютах, сприяючи зменшенню залежності від долара.
Інші механізми включають Угоду про умовні валютні резерви (CRA) для фінансової стабільності. Альянс активно просуває торгівлю в національних валютах, розвиває платіжні системи та розглядає цифрові рішення, такі як інтероперабельність CBDC. Повного «де-доларизації» чи єдиної валюти поки немає — акцент на поступовому розширенні локальних розрахунків для захисту від санкцій і волатильності.
Таблиця порівняння економічного впливу (приблизні дані станом на 2026 рік)
| Показник | БРІКС | G7 | Джерело |
|---|---|---|---|
| Частка світового населення | ~49,5% | ~10% | Офіційні дані BRICS |
| Частка світового ВВП (ППС) | ~40-41% | ~28-30% | Світовий банк, BRICS |
| Частка глобальної торгівлі | ~26% | Значна, але менша | BRICS статистика |
Дані підкреслюють зсув балансу на користь країн, що розвиваються.
Геополітична роль та виклики
БРІКС позиціонує себе як альтернативу G7, виступаючи за реформу міжнародних інститутів — збільшення представництва в Раді Безпеки ООН, МВФ та Світовому банку. Члени відстоюють принципи невтручання, багатополярності та взаємовигоди.
Альянс координує позиції щодо глобальних конфліктів, клімату та технологій. На саміті 2025 року прийняли декларації про управління ШІ, кліматичне фінансування та здоров’я. Це демонструє перехід від економіки до ширших сфер впливу.
Виклики залишаються: різниця в політичних системах, економічних моделях і пріоритетах (наприклад, між Індією та Китаєм). Внутрішні суперечності іноді ускладнюють консенсус, але прагматичний підхід дозволяє рухатися вперед через конкретні проекти.
Культурний та людський вимір співпраці
За межами економіки БРІКС розвиває культурні обміни, освіту та туризм. Ліга університетів БРІКС, спільні медіа-проекти та ініціативи в сфері охорони здоров’я зміцнюють зв’язки між народами. Це створює відчуття спільної ідентичності Глобального Півдня, де різноманітність стає силою.
Для України та інших країн регіону БРІКС цікавий як приклад успішної багатосторонньої дипломатії. Розуміння його механізмів допомагає в торгівлі ресурсами, технологіями та інвестиціях.
Перспективи розвитку
Під головуванням Індії в 2026 році акцент на стійкості, інноваціях та співпраці обіцяє нові ініціативи в цифровій економіці, зеленій енергетиці та інклюзивному зростанні. Альянс продовжує розширювати мережу партнерів, не поспішаючи з подальшим повним членством, щоб зберегти ефективність.
БРІКС не є монолітним блоком, а живим простором для діалогу та спільних рішень. У світі, де традиційні структури стикаються з викликами, цей альянс пропонує свіжий погляд на глобальне управління, де голос країн, що розвиваються, лунає гучніше. Його успіхи та труднощі формують майбутнє, в якому багатополярність стає реальністю.
