Анастасія Мазур уже понад чотирнадцять років зустрічає українців уранці в програмі «Факти» на ICTV. Її спокійний, теплий голос став одним із тих, що тримають країну в найважчі дні повномасштабної війни. Від маленького промислового міста на Миколаївщині вона пройшла шлях до національного ефіру, поєднавши професійну точність із глибокою людяністю.
Сьогодні, у 2026 році, вона залишається обличчям ранкових випусків і частиною команди телемарафону «Єдині новини». За кадром — син Марко, чоловік, який захищає Україну, і щоденна робота, яка вимагає не лише голосу, а й внутрішньої стійкості.
Коріння на Миколаївщині: як промисловий південь виховав майбутню ведучу
12 грудня 1986 року в Первомайську Миколаївської області народилася Настя Мазур. Родина була звичайною, без гучних імен чи столичних зв’язків. Батьки прищеплювали доньці любов до спорту й історії — ті самі речі, які згодом стали фундаментом її професії.
Коли дівчинці було близько дев’яти років, сім’я переїхала до Южноукраїнська (Південноукраїнська). Місто біля атомної станції жило своїм чітким промисловим ритмом, а морське повітря додавало простору. Саме тут пройшли шкільні роки. Анастасія росла серед людей, для яких робота й відповідальність — не слова, а щоденна реальність. Батько був футбольним тренером, тож трансляції матчів лунали вдома часто. Дівчинка мріяла колись самій коментувати гру — не просто дивитися, а говорити про неї мільйонам.
Цей південний характер — відкритий, емоційний, із гострим відчуттям справедливості — пізніше проявлятиметься і в ефірі. За моїм досвідом спостереження за українськими медіа протягом останніх років, саме такі «нестоличні» корені часто дають ведучим ту природну щирість, яку важко зімітувати.
Від акторської мрії до дикторського факультету: освіта, що змінила все
Після школи Анастасія вирушила до Києва. Влітку 2002 року вона стояла перед дверима Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Мріяла про акторський факультет. Не пройшла. Зате зарахували на дикторський — спеціальність «диктор та ведучий телепрограм».
Той провал на акторському сьогодні виглядає як найвдаліший поворот. На факультеті вона вчилася тримати увагу, працювати з голосом, розуміти емоції глядача. Студентські роки були інтенсивними: практики дикції, перші проби на камеру, лекції зі сценарної майстерності. Викладачі помічали харизму й особливу теплоту в голосі.
На четвертому курсі Анастасія вже працювала. Перший діловий канал, спортивні новини. Хоча в дитинстві спорт її особливо не цікавив, робота змусила зануритися. «Я вчилася на ходу, крадькома нотатки в ефірі», — згадувала вона пізніше. Цей досвід загартував: треба було говорити швидко, точно й цікаво, навіть якщо тема здавалася чужою.
Спортивні новини як школа швидкості: перші кроки на СТБ та ICTV
Близько 2006–2008 років Анастасія Мазур уже вела спортивні випуски. Спочатку на Першому діловому, потім паралельно на СТБ у програмі «Вікна-Спорт» і в спортивній редакції ICTV. Футбол, олімпійські новини, інтерв’ю з атлетами, репортажі з полів — усе це вимагало миттєвої реакції й уміння тримати динаміку.
Саме спорт став для неї школою. Тут немає довгих пауз і можливості «подумати ще». Треба ловити момент, перевіряти факти на льоту й говорити так, щоб глядач не встиг відволіктися. Ця дисципліна пізніше стане в пригоді в загальних новинах, де темп ще вищий, а ціна помилки — більша.
У 2008 році вона остаточно закріпилася на ICTV. Колеги відзначали її здатність залишатися собою навіть у живому ефірі. Не грати «суворого експерта», а говорити просто й по-людськи.
18 червня 2012-го: день, коли Анастасія Мазур стала обличчям «Фактів»
Переломний момент настав 18 червня 2012 року. Головний редактор інформаційної служби Олена Фроляк запропонувала Анастасії вести ранкові випуски «Фактів». Перехід від спорту до загальнонаціональних новин — це стрибок. Інша відповідальність, інший масштаб, інша глибина.
З того дня її голос став частиною ранкового ритуалу мільйонів українців. Спокійний, рівний, із теплотою в інтонації. Вона не кричить і не драматизує зайве. Натомість дає відчуття, що навіть найскладніші новини можна витримати, якщо говорити про них чесно.
За чотирнадцять років стиль майже не змінився — і саме в цьому сила. У часи, коли медіа часто грішать надмірною емоційністю або навпаки холодністю, Анастасія Мазур тримає баланс. Глядачі пишуть, що її голос «тримає». І це не просто комплімент.
Війна змінила все: роль у телемарафоні «Єдині новини» та особиста ціна професії
24 лютого 2022 року все змінилося. Анастасія, як і мільйони, опинилася перед вибором. Разом із сином вона виїхала на Хмельниччину до родичів чоловіка. Колектив залишила на кілька місяців — і ті місяці здавалися вічністю. Потім повернулася. Увійшла в національний телемарафон «Єдині новини».
Робота під час війни — це не просто ефіри. Це перевірка фактів у інформаційному шумі, уміння говорити про втрати без надриву й про надію без фальші. Анастасія продовжувала виходити в кадр навіть тоді, коли над Києвом лунали сирени. Колеги відзначають її витримку: емоції рідко беруть гору на камеру, але тепло в очах залишається.
У нашій практиці аналізу українських медіа під час повномасштабного вторгнення ми неодноразово стикалися з випадками, коли ведучі ставали для глядачів майже членами родини. Голос Анастасії Мазур — один із таких. Він дає відчуття, що країна живе, працює й тримається.
Родина як якір: чоловік на фронті, син Марко і щоденне очікування
У грудні 2016 року в родині Анастасії та її чоловіка Тараса Шако народився син Марко. Тарас — теж журналіст, працював на ICTV. Народження дитини збіглося з активною фазою кар’єри, і молода мама швидко вчилася балансувати між ранковими ефірами й материнством.
Повномасштабна війна розлучила сім’ю. Тарас пішов захищати Україну. Спочатку територіальна оборона, потім інші підрозділи. Анастасія з сином залишилася в Києві. Весь день — очікування одного SMS: «живий» або просто смайлик. Короткі приїзди чоловіка ставали справжніми святами.
Марко ріс у війні. Він знає, що тато і дідусь — захисники. Під час тривог ховається у ванній, співає патріотичні пісні, першим встає на хвилину мовчання в школі. Анастасія каже: діти мають особливу місію — допомагати дорослим пережити війну. Саме син став для неї якорем у найтемніші дні.
Найважче — не стільки власний страх, скільки біль за дитину, яка боїться обстрілів і змушена дорослішати швидше, ніж хотілося б будь-якій матері.
Стиль, якому довіряють: чому голос Анастасії Мазур заспокоює мільйони
Секрет довіри простий і складний водночас. Анастасія не грає «сильної жінки» й не ховається за професійною маскою. Вона говорить так, ніби розповідає близькій людині. Точність фактів поєднується з емпатією. У ранкових випусках це особливо відчутно: день тільки починається, і голос має дати опору, а не додати тривоги.
Вона працює з найрізноманітнішими темами — від політики й економіки до соціальних історій. Під час війни додалося ще одне завдання: протистояти пропаганді точними даними й контекстом. Глядачі відчувають цю відповідальність.
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 1986 | Народження в Первомайську | Початок шляху на Миколаївщині |
| ~1995 | Переїзд до Южноукраїнська | Формування характеру |
| 2002 | Вступ до Карпенка-Карого | Дикторський факультет |
| 2008 | ICTV, спортивна редакція | Школа швидкості й точності |
| 2012 | Ведуча ранкових «Фактів» | Національний рівень |
| 2016 | Народження сина Марка | Новий баланс життя |
| 2022–2026 | Телемарафон «Єдині новини» | Голос у війні |
Дані зібрані на основі відкритих матеріалів ICTV та інтерв’ю ведучої.
Питання, які найчастіше ставлять про Анастасію Мазур
Скільки років Анастасії Мазур?
Народилася 12 грудня 1986 року. У 2026-му їй виповнюється 40.
Хто чоловік Анастасії Мазур і чи він на фронті?
Чоловік — Тарас Шако, журналіст. З початком повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. Сім’я живе в режимі очікування звісток.
Як звати сина і скільки йому років?
Син Марко народився на початку грудня 2016 року. У 2026-му йому дев’ять-десять років. Хлопчик уже добре розуміє, що відбувається в країні, і пишається татом.
Чи веде Анастасія Мазур тільки ранкові випуски?
Основний формат — ранкові «Факти» на ICTV. Під час війни вона також бере участь у телемарафоні «Єдині новини» та спецпроєктах каналу.
Де зараз живе родина?
Анастасія з сином переважно в Києві. На початку вторгнення евакуювалися на Хмельниччину, потім повернулися.
За кадром: хобі, філософія та те, що підтримує в найтемніші дні
Поза ефіром Анастасія залишається людиною з простими радощами. Любить книги Габріеля Гарсії Маркеса, фільми, пробіжки (хоч і зізнається, що спорт ніколи не був улюбленою справою). Подорожі Україною — від Карпат до Чернівців — дають відчуття простору. Улюблена цитата з Маркеса про те, що ніхто не вартий твоїх сліз, стала для неї своєрідним життєвим кредо.
Під час війни з’явилися нові опори: побутова рутина, яка допомагає перемкнутися, час із сином, віра в краще. Вона каже, що емоційність зросла, додалася тривожність. Але робота й дитина не дають розсипатися.
У хвилини відчаю й очікування саме син і звичайні домашні справи стають тим, що повертає до життя.
Анастасія Мазур не позиціонує себе як героїню. Вона просто робить свою роботу — день за днем, ефір за ефіром. І саме ця послідовність, ця відмова від пафосу робить її голос одним із тих, яким українці довіряють уранці й увечері, у тиші й під час тривог. Шлях від Первомайська й Южноукраїнська до національного ефіру доводить: іноді найсильніший голос народжується не в столиці, а там, де люди звикли тримати слово й відповідати за нього.
