Україна стала однією з чотирьох республік-засновниць Союзу Радянських Соціалістичних Республік 30 грудня 1922 року. Саме цього дня на І Всесоюзному з’їзді Рад у Москві було затверджено Декларацію та Договір про утворення СРСР, до якого увійшли Російська СФРР, Українська СРР, Білоруська СРР і Закавказька СФРР. Ця дата досі вважається офіційною точкою відліку, хоча навколо неї точаться серйозні історичні дискусії.
Процес входження не був одномоментним актом доброї волі. Йому передували роки збройної боротьби, створення маріонеткових радянських урядів і поступове підпорядкування українських земель більшовицькому центру. Для початківців це звучить як суха хронологія, для тих, хто вже цікавиться історією глибше, — як складний політико-правовий механізм, у якому формальна рівність республік одразу поступилася реальною централізацією.
Розуміння цієї події допомагає побачити, як саме формувалася сучасна українська державність і чому деякі аспекти радянського спадку досі впливають на суспільну свідомість. Нижче — розгорнутий розгляд без спрощень і з урахуванням суперечливих фактів.
Від Української Народної Республіки до радянської республіки: кровавий шлях
Після повалення царату в 1917 році українські землі пережили справжній вибух державотворення. Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку, а згодом — її незалежність. Проте паралельно більшовики створювали власні осередки влади. У грудні 1917-го в Харкові зібрався так званий І Всеукраїнський з’їзд Рад, який проголосив радянську владу і сформував Народний секретаріат — перший радянський уряд України.
Цей уряд ніколи не контролював більшу частину території. Реальна влада на місцях належала УНР, а потім Директорії. Більшовицькі війська кілька разів входили і виходили з Києва, Харкова, Одеси. Лише на початку 1919 року, коли Червона армія знову зайняла Харків, 6 січня було офіційно проголошено Українську Соціалістичну Радянську Республіку. Через кілька днів, 10 березня 1919-го, ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад ухвалив першу Конституцію УСРР.
Формально республіка існувала як незалежна держава. Насправді ж її наркомати вже тоді тісно пов’язувалися з московськими структурами. У грудні 1920 року між РСФРР і УСРР було підписано Союзний робітничо-селянський договір. Сім ключових наркоматів — військових справ, зовнішньої торгівлі, фінансів, шляхів сполучення та інших — стали об’єднаними. Україна зберігала зовнішні атрибути державності, але економічні й військові рішення все частіше ухвалювалися в Москві.
Цей етап нагадує повільне стискання пружини. Кожен новий договір, кожна нова постанова поступово відбирали реальні важелі управління, залишаючи лише декоративні. Для тих, хто лише починає вивчати тему, важливо запам’ятати: УСРР 1919–1922 років — це вже не УНР, але ще й не повноцінна союзна республіка.
Договір 30 грудня 1922 року: що насправді сталося в Москві
Наприкінці 1922 року процес «об’єднання» набув фінальної форми. 29 грудня представники чотирьох республік погодили текст Договору і Декларації. Наступного дня, 30 грудня, І Всесоюзний з’їзд Рад затвердив ці документи. Українську делегацію очолював Михайло Фрунзе. З 352 делегатів від УСРР свої підписи під Договором поставили лише 23 особи.
Договір складався з 26 статей. Він передавав союзу міжнародні відносини, оборону, зовнішню торгівлю, транспорт і зв’язок. Республіки зберігали право вільного виходу — пункт, який пізніше стане юридичною підставою для розпаду СРСР. Столиця нового утворення визначалася в Москві.
Ключовий момент: Договір було ухвалено «в основному», а не остаточно. Делегати запропонували розіслати текст у республіки для додаткового обговорення і затвердити його вже на наступному з’їзді. Саме ця обставина стала основою для пізніших наукових дискусій.
Для початківців достатньо знати, що саме 30 грудня 1922 року Україна юридично стала частиною нової союзної держави. Для тих, хто копає глибше, цікаво, що процес створення союзних органів розтягнувся ще на пів року. Повноцінна Конституція СРСР набула чинності лише 6 липня 1923 року, а її остаточна редакція була затверджена в січні 1924-го.
Юридичні суперечки: чи справді це була дата входження
Українські історики, зокрема Геннадій Єфіменко з Інституту історії України НАН України, давно звертають увагу на юридичні тонкощі. Делегати від УСРР на з’їзд 30 грудня мали повноваження лише на розробку і затвердження Конституції. Повноважень на прийняття Договору і Декларації в них не було. Тому частина дослідників вважає, що де-юре входження відбулося пізніше — коли текст Договору було доопрацьовано і введено в дію як частину Конституції.
Ця позиція не скасовує того, що де-факто з 30 грудня 1922 року Україна вже жила в новій політичній реальності. Центральні органи влади почали формуватися, а республіканські структури поступово втрачали самостійність. У 1925 році Конституція УСРР була приведена у відповідність до союзної, і формальні залишки «незалежності» майже зникли.
У нашій практиці аналізу архівних документів ми стикалися з випадком, коли навіть радянські газети 1923–1925 років по-різному датували «народження» СРСР. Одні писали про 30 грудня, інші — про 6 липня. Лише в 1930-х роках сталінська пропаганда остаточно закріпила дату 30 грудня 1922 року як єдино правильну.
Поширені міфи про входження України до Союзу
Навколо цієї теми накопичилося чимало спрощень і відвертих викривлень. Ось найпоширеніші з них і чому вони не витримують перевірки фактами.
- Міф 1: Україна добровільно і з ентузіазмом увійшла до СРСР. Насправді входженню передувала війна 1917–1921 років, у якій більшовики здобули перемогу зброєю, а не народним волевиявленням. Вибори до Всеросійських установчих зборів 1917 року показали, що більшовики мали в Україні лише близько 10 % підтримки.
- Міф 2: Ленін «створив» Україну як республіку. Українська державність у формі УНР існувала ще до приходу більшовиків. Радянська Україна була відповіддю на національний рух, а не його джерелом.
- Міф 3: Усі республіки були рівноправними з першого дня. На практиці РСФРР зберігала домінуючі позиції. Багато союзних наркоматів просто продовжили роботу російських структур.
- Міф 4: Дата 30 грудня 1922 року ніколи не ставилася під сумнів. Як показують дослідження, навіть у 1920-х роках існували різні інтерпретації, а повна формалізація розтягнулася на 1923–1924 роки.
- Міф 5: Входження одразу принесло економічний розквіт. Перші роки були позначені голодом 1921–1923 років, розрухою після громадянської війни і лише поступовим запровадженням непу.
Ці міфи живуть тому, що зручні. Вони дозволяють або ідеалізувати радянський період, або, навпаки, зводити все до простої окупації. Реальність складніша і цікавіша.
Вплив на життя українців у перші роки Союзу
Після 1922 року в Україні розпочалася політика коренізації — українізації. Українська мова стала офіційною в державних установах, школах, пресі. З’явилися українські театри, видавництва, наукові установи. Це був період справжнього культурного підйому, який пізніше назвуть «розстріляним відродженням».
Одночасно йшла централізація економіки. Планування, розподіл ресурсів, кадрова політика — усе більше підпорядковувалося Москві. Селянство, яке становило більшість населення, отримало коротке полегшення завдяки непу, але вже наприкінці 1920-х років почалася підготовка до колективізації.
Для звичайної людини зміни проявлялися поступово. У містах з’являлися нові радянські символи, у селах — комітети незаможників. Національна інтелігенція спочатку співпрацювала з владою, сподіваючись на розвиток культури, але вже через кілька років відчула, що межі дозволеного швидко звужуються.
За моїм досвідом вивчення матеріалів того періоду, найпомітнішим було відчуття подвійності: з одного боку — офіційна підтримка української мови, з іншого — повна залежність від рішень, які ухвалювалися далеко за межами республіки.
Територіальні зміни та подальше розширення УРСР
У 1922 році територія УСРР була значно меншою за сучасну Україну. Західні землі перебували у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Лише після 1939 року, внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа і радянсько-німецького поділу Польщі, до УРСР увійшли Галичина і Волинь. У 1940-му приєднали Північну Буковину і частину Бессарабії, у 1945-му — Закарпаття. Крим був переданий у 1954 році.
Ці зміни відбувалися вже всередині радянської системи і не змінювали принципово статусу республіки. Вони лише розширювали її кордони, створюючи сучасну територіальну конфігурацію. Важливо розуміти: основне політичне входження до СРСР сталося саме в 1922 році, а територіальне — розтягнулося ще на три десятиліття.
| Рік | Подія | Наслідки для території |
|---|---|---|
| 1922 | Утворення СРСР | УСРР у складі чотирьох республік-засновниць |
| 1939 | Анексія західноукраїнських земель | Галичина, Волинь |
| 1940 | Приєднання Буковини і Бессарабії | Північна Буковина, південь Одещини |
| 1945 | Закарпаття | Сучасна Закарпатська область |
| 1954 | Передача Криму | Кримська область у складі УРСР |
Дані таблиці базуються на офіційних рішеннях радянських органів влади та матеріалах Інституту історії України.
FAQ: найпоширеніші запитання про дату та процес
Чи була Україна незалежною державою на момент утворення СРСР?
Формально — так, УСРР мала власну Конституцію, уряд і зовнішні атрибути. Фактично — ні, бо ключові рішення вже контролювалися з Москви після договору 1920 року.
Чому деякі історики кажуть, що справжня дата — 1923 або 1924 рік?
Тому що Договір 30 грудня 1922-го був ухвалений «в основному», а повна юридична формалізація (Конституція) завершилася пізніше. Це наукова дискусія, а не заперечення самого факту створення Союзу.
Чи мали республіки право виходу з СРСР?
Так, стаття Договору і всі наступні Конституції СРСР містили пункт про право вільного виходу. Саме на нього посилалися в 1991 році.
Чи вплинуло входження на міжнародне становище України?
У 1945 році УРСР стала співзасновницею ООН. Це був унікальний випадок, коли союзна республіка отримала окреме представництво.
Як ставитися до цієї дати сьогодні?
Як до історичного факту, який не потребує ні ідеалізації, ні повного замовчування. Він є частиною складного шляху до сучасної незалежності.
Чек-лист: як самостійно перевірити факти з історії входження
Щоб не губитися в суперечливих твердженнях, варто пройтися простим списком.
- Знайдіть оригінальний текст Договору про утворення СРСР (доступний у відкритих архівах і на ресурсах Інституту історії України).
- Порівняйте повноваження українських делегатів на з’їзді 30 грудня 1922 року з тим, що вони реально підписали.
- Подивіться дату введення в дію першої Конституції СРСР (6 липня 1923) і дату її остаточного затвердження (січень 1924).
- Перевірте, як саме радянська пропаганда 1930-х років фіксувала «офіційну» дату.
- Зіставте карти УСРР 1922 року і сучасної України — побачите, наскільки різними були території.
- Прочитайте хоча б одну наукову роботу Геннадія Єфіменка або інших дослідників Інституту історії України НАН України з цієї теми.
Такий підхід дозволяє відділити встановлені факти від інтерпретацій і не піддаватися ні радянським, ні сучасним політичним спрощенням.
Історія входження України до СРСР — це не одна дата і не один документ. Це довгий процес, у якому переплелися війна, дипломатія, ідеологія і боротьба за вплив. 30 грудня 1922 року залишається головною точкою відліку, але за нею стоїть набагато більше, ніж здається на перший погляд. Саме ця багатошаровість робить тему живою навіть через сто років.
