КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 листопада 2014 р. № 643

Київ

Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити:

Порядок надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, що додається;

зразок посвідчення, що видається особі, депортованій за національною ознакою, згідно з додатком.

Прем’єр-міністр України                                                                  А.ЯЦЕНЮК

Додаток

до постанови Кабінету Міністрів України

від 12 листопада 2014 р. № 643

ЗРАЗОК

посвідчення особи, депортованої за національною ознакою

Лицьовий бік

УКРАЇНА

ПОСВІДЧЕННЯ

особи, депортованої за національною ознакою

Зворотній бік

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 12 листопада 2014 р. № 643

ПОРЯДОК

надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою

1. Цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, особам, визначеним частиною першою статті 4 Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою".
2. Уповноваженим органом, на який покладається підготовка документів, необхідних для встановлення факту депортації, є місцева держадміністрація.
3. Для отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник подає за місцем проживання чи місцем перебування до держадміністрації заяву про надання такого статусу.

До заяви додаються:

копія сторінок паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, які містять відомості про прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання;

документи, що підтверджують належність до числа осіб, депортованих за національною ознакою;

дві фотокартки розміром 3x4 сантиметри.

1. Голова місцевої держадміністрації визначає структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, та відповідальну посадову особу згідно з розподілом функціональних обов'язків.
2. Посадова особа перед реєстрацією заяви проводить співбесіду з особою, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законним представником та заповнює облікову картку особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Після проведення співбесіди особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник ознайомлюється з обліковою карткою та підписує її.

1. Заява реєструється у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
2. Місцева держадміністрація протягом одного місяця з дня реєстрації заяви особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, подає Мінсоцполітики копії заяви та відповідних документів для розгляду та прийняття відповідного рішення.
3. Мінсоцполітики не пізніше ніж протягом трьох місяців від дати реєстрації заяви особи, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, надсилає місцевій держадміністрації рішення про надання статусу особи, депортованої за національною ознакою (разом з бланком посвідчення), або відмову в його наданні з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі прийняття рішення про відмову Мінсоцполітики одночасно повідомляє про це особі.

Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржене у судовому порядку.

1. Посвідчення особи, депортованої за національною ознакою, видається місцевою держадміністрацією та реєструється у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
2. Позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, здійснюється у разі набуття особою громадянства іншої держави, вибуття на постійне місце проживання за межі України, надання неправдивих відомостей, на підставі яких їй було надано статус депортованої.
3. Документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, разом з копією листа Мінсоцполітики про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, депортованої за національною ознакою, зберігаються Мінсоцполітики та місцевою держадміністрацією протягом п'яти років з дати подання заяви особою, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою.
4. За відсутності документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, факт депортації особи встановлюється в судовому порядку за її заявою.