Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558 затверджено Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам,які надають соціальні послуги.

Непрацюючим   фізичним   особам,   які   постійно  надають соціальні   послуги   громадянам   похилого    віку,    інвалідам, дітям-інвалідам,  хворим,  які  не  здатні до самообслуговування і потребують  постійної   сторонньої   допомоги   (крім   осіб,   що обслуговуються  соціальними   службами),  призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).

Виплата   компенсації   фізичним   особам,   які  надають соціальні послуги, і покриття витрат на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:

15 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам I групи;

10 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної  комісії  потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, інвалідам II  групи  та  дітям-інвалідам;

7  відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам  III  групи та хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього  догляду  і  не  здатні до самообслуговування.

Компенсація  фізичним  особам,  які  досягли пенсійного віку, визначеного  статтею  26  Закону  України "Про загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхуваннята інвалідам, що надають  соціальні  послуги,  призначається  у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму  для осіб,  які  втратили працездатність.

Фізична особа,  яка надає  соціальні  послуги,  має  право одержувати   тільки   одну  компенсацію незалежно  від  кількості обслуговуваних осіб, видів та обсягу послуг.

Компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким призначено:

державну  соціальну  допомогу  на догляд відповідно до Закону України  "Про  державну  соціальну допомогу  особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" або надбавку на догляд до  державної  соціальної  допомоги згідно із Законом України "Про державну  соціальну  допомогу  інвалідам   з   дитинства   тадітям-інвалідам"

надбавку  на догляд або державну соціальну допомогу на догляд відповідно   до   Законів   України  "Про  пенсійне  забезпечення" і "Про  пенсійне  забезпечення  осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"

відшкодування  витрат на надання послуг по догляду відповідно до  Закону  України  "Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги і отримують допомогу  на догляд відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу"

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги на платній основі;

4) самозайнятим особам;

5) фізичним особам, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

6) фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого    віку,    інвалідам,    хворим,    які   за   висновкомлікарсько-консультаційної     комісії     потребують    постійногостороннього   догляду   і   не  здатні  до  самообслуговування  таперебувають   у  трудових  відносинах,  у  тому  числі  на  умовахнеповного робочого дня (крім роботи вдома).

Компенсація фізичним  особам  пенсійного  віку,  які  надають соціальні послуги,  призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Компенсація  призначається  і  виплачується  структурним підрозділом  з  питань  соціального  захисту  населення за місцем  проживання,  перебування  особи,  якійнадаються  соціальні  послуги,  з дня подання фізичною особою, яка надає  соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв.

Для призначення компенсації подаються такі документи:

1) фізичною  особою,  яка  надає  соціальні послуги:

заява про згоду надавати соціальні послуги;

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;

копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки - письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання  доходів;

заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи   особи   з  використанням  відомостей  Державного  реєстру фізичних  осіб  -  платників  податків (з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних");

2) особою,  яка потребує надання соціальних  послуг,  або  її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною):

заява про необхідність надання соціальних послуг;

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

копія  довідки  до  акта  огляду медико-соціальною експертною комісією  (форма  N  157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30 липня 2012  р. N 577);

висновок  лікарсько-консультаційної  комісії про необхідність постійного   стороннього   догляду   та   нездатність   особи   до самообслуговування  (за  винятком  інвалідів I групи, інвалідність  яких  встановлена  безстроково  та  які  згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійногостороннього догляду). Порядок видачі такого висновку та його формазатверджуються МОЗ;

3) законним  представником  дитини,  яка   потребує   надання соціальних послуг:

заява про необхідність надання соціальних послуг;

копія свідоцтва про народження дитини;

висновок лікарсько-консультаційної  комісії  про необхідність постійного  стороннього   догляду   та   нездатність   дитини   до самообслуговування.